Гершон Агрон – журналіст, політичний діяч, який обіймав посаду мера Єрусалима з 1955 по 1959 роки, народився у Мені ще за часів російської імперії, а в ранньому віці разом з батьками поїхав жити до Сполучених штатів Америки. Як доля занесла хлопця з Мени в США, а звідти до Ізраїлю — далі в матеріалі.
Гершон Агрон (Аргонський) народився 27 грудня 1893 року в Мені. Дід Гершона по материнській лінії був рабином, тому батьки хлопця сподівалися, що й син теж стане рабином. На батьківщині Гершон здобув освіту на основі традиційного східноєвропейського єврейства та юдаїзму.
У 1906 році Гершон з батьками виїхав на постійне проживання до США. Хлопець виріс у Філадельфії, там же навчався у школі. Коли йому виповнилося чотирнадцять, вони разом з товаришем Ізраїлем Гольдштейном заснували у Філадельфії сіоністський хлопчачий клуб.
Під час Першої світової війни юнак пішов воювати у Єврейському легіоні, у Палестині, куди остаточно переїхав у 1924-му. Агрон навчався у кількох університетах Філадельфії: Темплі, коледжі Гратц, коледжі Дропсі та в університеті Пенсільванії. Університетьська освіта дозволила юнаку познайомитися із західним світом, проте він так і не зміг стати справжнім американцем.
У 1915-му, покинувши навчання на рабина, Агрон почав працювати журналістом у Сполучених Штатах. Він писав для єврейських газет англійською мовою. Його першою роботою в газеті було написання некрологів, а потім редакційних статей. За два роки Гершон став редактором газети.
У 1920 році Агрона демобілізували. Після служби в армії Агрон одразу привернув увагу до себе сіоністської організації Америки і став речником американського єврейства. Згодом, приєднавшись до сіоністської комісії в якості прес-офіцера, допоміг розширити Єврейське телеграфне агентство після повернення до Сполучених Штатів, у якому він працював редактором. Він сприяв створенню підмандатної Палестини та іммігрував туди назавжди у 1924-му, очоливши прес-службу сіоністської виконавчої влади.
У 1932 році Агрон заснував власну газету Tne Palestine, яка пізніше була перейменована на The Jerusalem Post після створення Держави Ізраїль. Приблизно в той час він змінив своє прізвище – замість Аргонського на світ з’явився Агрон.
У квітні 1921 року Агрон одружився на Етель (в дівоцтві Ліпшуц), доньці його зведеної сестри Анни Агронської. Етель не була в захваті від переїзду до Палестини, але вирішила підтримати чоловіка.
У шлюбі Гершона та Етель народилося троє дітей: син Дані Агрон (1922–1992), доньки Варда (1926–2008) та Джудіт (1924–2006).
Коли почалася Друга світова війна, Агрон хвилювався, що під час вторгнення нацистів у Палестину, першими їх цілями стануть відомі люди та політичні діячі. Тому своїх дітей він відправив у кібуц, де вони й мешкали всю війну.
Сім’я Агронів була однією з найзаможніших у Єрусалимі. Проте Гершон вдавав, що живе бідно. Соромлячись свого успіху, він всіляко намагався його приховати. Крім того, Агрон приймав багатьох емігрантів до Ізраїлю. Багатьом журналістам-початківцям з усього світу давав роботу в своїй газеті.
Хоча сім’ю Агрона вважали американською, з ними дружили видатні діячі. Крім того Агрони були популярні в громадському житті Єрусалимуа. Іноземні та ізраїльські журналісти, араби, англійці та євреї — усі зустрічалися в Агронів, щоб подискутувати про політику, світське життя та випити чаю.
У 1927 році під час Єрихонського землетрусу, Агрон писав статті для багатьох інформаційних служб, як єрусалимський кореспондент.
У 1932-му Гершон Агрон разом з Тедом Лурі, молодим американським переселенцем, зібрав кошти для створення The Palestine Post, перший наклад якого вийшов 1 грудня 1932 року у кількості 1200 примірників. Спочатку газета розповсюджувалась по всій Палестині, її читали переважно британські солдати та німецькі емігранти. Агрон адаптував контент під читачів, включивши в нього результати з крикету та огляди мультфільмів. Від самого початку The Post була тісно пов’язана з ізраїльською лейбористською партією і Агрон не приховував, що газета більше зацікавлена лобіюванні інтересів держави, ніж переймається свободою преси. Пізніше його підтримало Єврейське агентство. Співробітники газети знали Агрона за абревіатурою “Г.А”.
Коли в 1936-1939 роках під час арабського повстання в Палестині в країну прибуло більше британських військ, наклад газети The Post зріс до 20 тисяч примірників. Газета стала особливо популярною та успішною під час Другої світової війни, коли солдати союзників базувалися на Близькому Сході.
Агрон став військовим кореспондентом, висвітлюючи північноафриканську кампанію з 1941 по 1943 рік. У 1942 році він був у Туреччині, коли затонув корабель, що перевозив єврейських біженців з Європи. У цій катастрофі Гершон звинуватив союзників.
Після закінчення Другої світової війни, у червні 1945 року, Агрона попросили написати президенту США Трумену і розповісти йому про настрої євреїв у Палестині. Агрон зробив це і підтвердив, що якщо союзники продемонструють підтримку сіоністської резолюції в Палестині, то проблем з арабами не буде.
У 1947-1949 роках після війни у Палестині за ініціативи Агрона було створено Ізраїльську інформаційну службу. У червні 1949-го Гершон став її керівником.
А у вересні 1955-го Гершона Агрона було обрано мером Західного Єрусалима на чотири роки. Він офіційно залишив посаду редактора і занурився в політику.
В Єрусалимі Агрон успадкував багато проблем від попередника. Він зіткнувся з фінансовими труднощами та великими збитками, що були завдані війною. За час правління Агрона в міській раді було набагато менше бійок, а ті, що інколи виникали він швидко припиняв, нагадуючи присутнім у залі, що час — це гроші.
Під час своєї каденції на посаді мера Єрусалима Агрон відігравав ключову роль у розвитку західних секторів міста. Він відновив інфраструктуру, відновив надання комунальних послуг в районах, покращив зайнятість завдяки податковим пільгам для компаній, які переїжджали до Єрусалима та наймали працівників. Гершон ефективно збирав гроші у міську скарбничку за рахунок податків.
Агрон зберіг характер міста, його філософію, побут, історію. Історик Говард Морлі Сачар високо оцінив досягнення культурних і будівельних проєктів, запланованих і затверджених Агроном. Проте були й недоброзичливці, які через модернізацію міста створювали карикатури на мера у формі нацистського офіцера. Протестували й православні віряни щодо відкриття кількох громадських басейнів, спільних для чоловіків та жінок. Серед населення ходили чутки, що рабини прокляли мера. А через це Агрон передчасно помер.
На початку вересня 1959 року Гершона Агрона було госпіталізовано до медичного центру для планової операції на печінці. У нього був рак. Після операції Агрон захворів на інфекційну пневмонію, від якої помер 1 листопада 1959 року у віці 65 років.
На момент смерті Гершон Агрон балотувався на переобрання на посаду мера Єрусалима. Голосування мало відбутися 3 листопада 1959 року.
На похорони Гершона Агрона зібралося понад 40 тисяч людей. Поховали мера Єрусалиму в Хар-Ха-Менухот.
Майже через рік після смерті, у жовтні 1960 року, в Єрусалимі було названо одну з вулиць на честь Гершона Агрона.
У Єрусалимі працює школа імені Гершона Агрона. Це світська початкова школа, перших-шостих класів, розрахована на 500-700 учнів.
ДОВІДКОВО
Рабин — духовний лідер єврейської громади, керівник юдейської громади, її духовний наставник.
Сіоніст — послідовник сіонізму.
Сіонізм — єврейський націоналізм, метою якого було створення Держави Ізраїль.
Кібуц — унікальний вид сільськогосподарської громади, щось на кшталт комуни.
Ольга Довженко, “Місцеві медіа”