Автор: Сергій Трегубенко
Тема волонтерства є складною і тому доречно використати покроковий її розгляд, розпочавши з найпростішого погляду.
Теза перша – волонтерство непотрібне
Якщо існує держава, обов’язком котрої є вирішення всіх суспільно важливих проблем, то навіщо в такому випадку потрібне волонтерство? Держава в обов’язковому порядку збирає податки і утримує неймовірну кількість чиновників з їх заробітними платами, преміями та пенсіями, має безліч установ і реалізує багато високовартісних програм. Навіщо ж додатково збирати з людей кошти та витрачати свій час і зусилля для того, щоб добровільно й за власний рахунок робити те, за що вже щедрою мірою заплачено державі?
Звісно, можна поставити питання й по іншому, про непотрібність держави, про заміну її функцій волонтерством. Але таку постановку питання навряд чи можна вважати серйозною, державний спосіб організації суспільних взаємовідносин набагато досконаліший в порівнянні з волонтерським.
Протиріччя
А як бути коли держава не виконує покладених на неї функцій? Коли державні високопосадовці замість дбати про країну і її народ намагаються їх пограбувати і віддати в довічне рабство чужоземним загарбникам?
Теза друга – волонтерство як засіб порятунку
У випадку коли держава по відношенню до свого народу виступає у ролі запроданця, у ролі зрадника, заради власного виживання, і що ще більш важливо, заради блага наступних поколінь людям доводиться покладати на себе виконання державних функцій навіть всупереч волі самої держави. Інколи справа доходить навіть до збройного протистояння. Першим прикладом може слугувати Євромайдан. Другим – віроломний напад північного сусіда.
Сьогодні соромно чути слова президента України про те, що війну б пережили і без волонтерів. Ні, без волонтерів держава здала Крим і готова була здавати все інше. Ось тут виникає наступне питання.
Хто первинний і хто головний, волонтерство чи держава?
Волонтерство є добровільною діяльність людей, способом реалізації їх прагнення подбати за себе та майбутні покоління. Саме це прагнення і лежать в основі волонтерства.
А держава, що покладено в її основу? Вибори політичних демагогів за локшину на вуха і гречку та грошові подачки? Так, у всілякому випадку сучасна українська держава формується саме таким чином.
На питання ж про те, хто головний, відповідь залежить від суспільного устрою, в тоталітарних країнах головною є держава з її очільниками, а в демократичній громадяни. Ті самі громадяни, котрі разом з дітьми змушені ставати волонтерами і робити те, що не робить держава.
Що далі?
Якщо залишити все як є, то все і буде як було. Суспільні матеріальні і нормативні ресурси держава й далі використовуватиме на задоволення безмежних особистих потреб посадовців, а людям все частіше доводитиметься ставати волонтерами для вирішення всіх тих проблем, котрі мала б вирішувати держава. Більше того, діяльність держави обов’язково зведеться до боротьби за своє домінування, а отже проти волонтерства як прояву самоорганізації людей. Нинішня оцінка, дана президентом України ролі і місцю волонтерства є тому переконливим свідченням.
Волонтерство як основа майбутньої успішної України
Ну от, тепер можна і узагальнювати та робити висновки.
Сьогоднішня українська держава не відповідає потребам українського народу, нам потрібна докорінно інша, якісна та діюча в інтересах людей держава.
Другий висновок – держава сама по собі не зможе стати корисною українцям. Її очільники дбали, дбають і будуть дбати винятково про свої власні інтереси за рахунок інтересів суспільства.
Що ж робити? Відповідь представляється більш ніж очевидною – людям необхідно подбати про створення якісної, діючої в її інтересах держави. Отже знову волонтерство? Так, але вже на іншому, якісно вищому рівні. Називати цю діяльність можна по різному, волонтерством, творенням громадянського суспільства, зміною суспільного устрою з тоталітарного на демократичний, якось ще. Але суть має бути одна – люди мають в Україні стати головними. Складно? Так складно, але іншого шляху немає.
То чому ж раніше ця робота не була започаткована? Мабуть через те, що люди завжди велися на пропозиції доброзичливців, котрі обіцяли цю роботи зробити замість людей за рахунок власних зусиль. Мовляв, ви нас тільки оберіть, і ми вмить вирішимо всі ваші проблеми. Чим вони завжди віддячували за людську довіру, мабуть, зайве нагадувати.
Що ж, попереду велика і складна робота по творенню зусиллями людей, зусиллями волонтерів сучасного рівня суспільства і держави.
З Днем волонтера, шановні волонтери! Уклін вам за ваші зусилля. І сподівання на те, що започаткована вами справа буде продовжена та приведе українців до щасливого й безпечного життя!