Матеріал Менського районного краєзнавчого музею імені Покотила
На кінець ХІХ ст. у селі було споруджено 4 лісопильні заводи на кошти торговців. На заводах робітники працювали у дві зміни по 12 годин кожна. Внаслідок зайнятості населення на різних роботах покращав його матеріальний стан. Виник ринок, чимала сітка роздрібленої торгівлі.
Почався значний приплив населення в Макошине. На кінець ХVІІІ ст. у селі разом з хуторами налічувалось 136 дворів. Всього за століття приріст населення становив 26 дворів. На кінець ХІХ ст. дворів в Макошине разом з хуторами стало 470, тобто за століття село виросло майже у 3,5 рази. Макошине розташоване на перехресті судноплавної річки і залізниці, і стало вигідним місцем для торговельних операцій.
Проте матеріальний стан населення залишався дуже низьким. Використовувалася праця дітей. Майже все доросле населення було неписьменним, лише значна частина чоловіків була письменною.
У 1873 році була побудована залізнична дільниця Бахмач – Тереховка. Згодом ця залізниця стала називатися Лібаво – Роменська. Мена стала залізницею ІІІ класу, Макошине – ІV класу. З проведенням залізниці в селі почали будувати лісопильні заводи, на яких переробляли ліс, що великими валками (плитами) доставлявся сюди по Десні з Орловської губернії. Виникли великі склади пиляного лісу, скла, інших товарів. На кінець ХІХ – початок ХХ ст. Макошине являло собою тип бойкого торгового містечка, де безперервними валками транспортувався ліс, цукор, цукрові буряки, скло, сіль та ін..
Під час революційних подій 1905 року повсталі селяни спалили декілька будівель і складів хліба та сіна у панській економії. Про цю подію так розповідав Чернігівському губернатору Сосницький повітовий ісправник: «В ночь на 16 октября 1905 года местными жителями при подстрекательстве агитаторов, прибывших на паровозе во время забастовки служащих на Либаво – Роменской железной дороге, произведен погром економии. Пожаром уничтожены пост ройки с имуществом на 10 000 рублей. Арестовано 16 человек».
Робітники заводів, залізниці і багато селян взяли участь у загальному страйку робітників восени 1905 року, який проходив під лозунгом «Геть царя», «Хай живе революція!» Коли прибув у село загін козаків проводити репресії, робітники і селяни виступили проти них на бій і козаки вимушені були втекти в повітове містечко Сосницю.
За участь у революційних подіях 1905 року були ув’язнені на строк від 8 місяців до 2 років, а 3 чоловіка – Бусел Артем Климович, Бусел Евсій Климович та Пелехатий Олексій Данилович – вислані за межі губернії.
У віддаленому від села урочищі «Квошня» щороку проводились революційні маївки, мітинги, збори, а в зимовий час – на квартирі у Басс Рахоми Мусіївни або Пелехатого Олексія Даниловича.
Джерело: https://bit.ly/31Shx3e
На фото: Макошинський вокзал, 1930 рік. Фото Oleksandr Solomakha https://bit.ly/3fkJx4m