Нещодавно менянка Галина Сироткіна, колишня директорка Менського музею, надала “Менщині” свою працю, у якій вона виклала версію початку літочислення Мени. За словами пані Галини, вік Мени – 956 років. З її працею можна ознайомитися, перечитавши цикл робіт з 6 частин:
1 частина – https://bit.ly/3Q5w46i
2 частина – https://bit.ly/3XXP3By
3 частина – https://bit.ly/44T3jOw
4 частина – https://bit.ly/3NX5FVD
5 частина – https://bit.ly/44TWD2G
6 частина – https://bit.ly/43D7OeO
“Менщина” звернулася до кандидата історичних наук, доцента, уродженця Мени Олександра Салтана щодо теорії Галини Сироткіної.
Олександр Миколайович надав свою відповідь:
“Кажуть, що відомий астроном Йоган Кеплер кожне своє обчислення перевіряв до 70 разів, щоб уникнути випадкової помилки. Приблизно так само має діяти справжній учений, який претендує на створення наукової теорії, яку від гіпотези та власної наукоподібної версії вирізняє логічність, аргументованість та достовірність.
Принаймні, класична формула діалектики знаменитого німецького філософа Георга Гегеля: теза – антитеза – синтез, мабуть, залишиться актуальною ще багато років. Отож, спробуймо синтезувати раніше обґрунтований аргумент щодо віку та назви нашого рідного міста Мена, об’єднавши його з антитезою, висловленою в газетних та фейсбук-дописах пані Сироткіною.
Ключові тезові положення авторської концепції щодо висхідних хронологічних та топонімічних параметрів міста Мена:
Систематичних, комплексних археологічних розкопок на теренах Мени та Менщини ніхто ніколи не проводив. Тому спиратись на поодинокі викопні рештки, в ході встановлення віку міста, не варто.
Якщо коли-небудь якась експедиція все-таки здійснить фундаментальну археологічну розвідку культурних шарів Мени та її околиць, то стане можливим встановити лише приблизний вік культурно-історичного пласту, який вона виявить. Однак це не означає, що саме в цей період місто Мена вже існувало.
На жаль, на підставі археологічних розкопок майже неможливо встановити точну дату виникнення Мени. Тому дослідникам залишається аналізувати документальні свідчення про даний населений пункт. Тобто, в питанні датування віку населених пунктів, археологія поступається місцем палеографії.
Енциклопедична або історико-статистична фаза з’ясування назви та віку міста виявилась помилковою, і, як показав досвід, завела попередніх дослідників у глухий кут, зробивши Мену давнішою за літописні: Ніжин, Новгород-Сіверський та Прилуки.
Слід зазначити, що жодна із статистично-енциклопедичних довідок про місто не акцентує увагу на 1066 р. А в додатковому, третьому томі словника Брокгауза та Єфрона (1906), автор довідки-статті про Мену, російський публіцист та юрист – В. Водовозов взагалі не згадує жодної дати щодо виникнення Мени”.
Далі буде…
Підготувала Ольга Довженко