Матеріал Менського районного краєзнавчого музею імені Покотила
Відомий чернігівський археолог Олександр Шекун довів, що перша фортеця на території поселення виникла ще в давньоруські часи, інший чернігівський науковець Олександр Бондар присвятив дослідженню фортець Чернігово-Сіверщини десятиліття і видав два ілюстровані довідники. Дослідник стверджує, що Мена мала не лише добре укріплену фортецю, а ще й замок. Міцні фортифікаційні укріплення відіграли неабияку роль в обороні міста. Так, наприклад, під час Смоленської війни оборонцям фортеці вдалося затримати московське військо на шляху до Чернігова і допомогти чернігівцям виграти час для організації оборони.
Попри усталені суспільні стереотипи про те, що замки і фортеці зводили здебільшого на території Західної України, Чернігово-Сіверщині також є чим похвалитися. Науковий співробітник Чернігівського історичного музею імені Василя Тарновського, краєзнавець Олександр Бондар присвятив десять років свого життя дослідженню містобудування та фортифікаційних укріплень на теренах північного краю і нині переконує – на території Чернігівщини фортеці почали зводити ще з часів Київської Русі.
На думку дослідника, вельми незвичайною для історіографії є історія містечка Мена, адже, як вже зазначалося, згадки про нього є набагато пізнішими, ніж згадки про існування тут фортеці.
“Відомий чернігівський археолог Олександр Шекун довів, що перша фортеця виникла на території сучасної Мени ще за часів Русі, – розповідає Олександр Бондар. – На жаль, нам достеменно не відомі її розміри, оскільки археологічних досліджень з цього приводу не було. Відомо лише, що фортеця була дерев’яною”.