У 20-х роках ХХ століття відбулося відродження українського православ’я — була створена Українська Автокефальна Православна Церква. Одним з її центрів був колишній Сновський повіт, тим паче один з її ідеологів, особистий секретар митрополита Василя Липківського — Василь Потієнко, уродженець Сосниці. В ті часи майже кожна парафія на Чернігівщині належала УАПЦ і це незважаючи на спротив більшовицької влади. Перелік парафій УАПЦ Сновської округи, станом на 15 жовтня 1924 року разом з кліром:
Мена – Олексіївська церква, священник Ілля Смаль, диякон Кузьма Дубовик.
Село Ольшане – Троїцька церква, священник Віктор Кривусів, диякон-практикант Дмитро Потапенко, тимчасово виконуючий обов’язки дяка Семен Сокірка.
Місто Сосниця – Юр’ївська церква, постійного причту нема. Отець Нечипір Локоть з 1926 року.
Село В’юнище – Михайлівський приділ Вознесенської церкви. Священник Степан Матусевич.
Село Баба – Михайлівська церква. Священник Хведір Музалевський, диякон Денис Мороз, а з 1926 Максим Савченко.
Село Кириївка – Спасо-Преображенська церква з старослов’янською громадою – чергова служба. Священник Митрофан Таран.
Село Максаки – Петро-Павлівська церква. Священник Митрофан Кохан, а з 1926 року отець Володимин Таран.
Село Стільне – Спасо-Преображенська церква. Священник Семен Щемелін.
Місто Стільне – Андріївська церква. Священник Хведір Хатнюк, дяк Павло Дупло.
Хутір Максаки — Свята Троїцька церква. Отець Симон Заїка.
Село Городище – здобуто формальні права на парахвію.
Село Макошин – створено громаду.
Існує громада в Осьмаках, здійснено дві відправи з 1926 року. Отець Петро Головач.
В селі Волинці біля 100 дворів. Прихильників гальмує несприятливе ставлення місцевої влади.
Село Домашлин — фанатичний спротив жіноцтва.
Є прихильники в селах Савинки, Козляничі, Феськівка, Данилівка, Борківка, Ушня та Блистова.
Церковно-адміністративним осередком Сновщини є Мена.
Обрано Округову Церковну Раду в складі: голови П. С. Клименка, 1-го заступника В. І. Ярошенка, 2-го заступника, скарбника С. Москалець, писаря – священника І. Смаля, почесного члена Окрцерради С. Палієнка, округового благовісника – священника В. Кривусіва села Ольшане.
Центром грунт було місто Мена, а в Мені храм святого Олексія, чоловіка Божого, він знаходився на торгу біля мосту. Саме тому, першу громаду української церкви в Мені освятили в честь святого Олексія.
Взято з книги Віктор Моренець “Церковно-визвольний рух на Чернігівщині в 1920-х роках”
Джерело: Олександр Ясенчук
http://surl.li/tgoqo