МЕНЩИНА ІСТОРИЧНА. У 1696 році городовий отаман Гнат Сахновський отримав млин біля Дягови
“Менщина” продовжує публікацію допису Дмитра Казімірова про Менську сотню Чернігівського полку в XVII-XVIII століттях
Від гетьмана Івана Мазепи Іван Курський (Курочка) отримав село Домашлин, певно як рангове, до 1698 року, коли Мазепа своїм універсалом не забрав його «З-под держави Івана Курочки» та прийняв «Громаду домашленскую под гетманскую оборону». Причина – тяжкі повинності, якими Курський обкладав селян.
Також відомий наказний сотник Федір Стефанович (травень 1693-го), який у 1696 році згаданий городовим отаманом. Козаки сотні брали участь у Другому Кримському поході 1689 року та знаходились біля фортеці Перекоп. А в липні 1695-го були залучені до Дніпровського походу, коли московські та українські загони на чолі з Шеремєт’євим та Мазепою здобули турецькі фортеці Кизикермен, Ісламкермен і Тавань у нижньому Подніпров’ї (нині ‒ Херсонська область).
У 1690–1693 роках у складі менського сотенного уряду з’являється Гнат Васильович Сахновський на посаді городового отамана. Перед цим він встиг побути сотником сусідньої Киселівської сотні – у 1681 та 1696 роках. В 1697-му Сахновський вперше згаданий як менський сотник. Його дружиною стала донька менського сотенного хорунжого Павла Якименка Зіновія, відомого на цій посаді у 1682 році. Своєму зятю у 1696-му він заповів млин під селом Дягова, а його родич Михайло Якименко наприкінці XVII століття був городовим отаманом.
В період сотництва Сахновського згадані два наказних сотники ‒ Кузьма Гуринович (1700 рік) та Степан Степанович (1709 рік). У 1702 -му Гнат Сахновський та 21 козак сотні у складі загону Чернігівського полку брали участь у військових відправах під час Північної війни.
На початку XVIII сторіччя мережа населених пунктів Менської сотні виглядала сформованою. Чи не вперше їх повний перелік наводиться в ревізії посполитих Чернігівського полку 1713 року. Окрім Мени, сотня включала 15 сіл та слобід. До неї входили села: Баба, Величківка, Данилівка, Домашлин, Дягова, Макошин, Максаки, Осьмаки, Слобідка, Феськівка, Ушня з присілком Дубрівка, «деревня» Бутівка та 2 слобідки: Макошинських, Миколаївського та Покровського монастирів. На півночі сотня межувала з Киселівською та Синявською, на сході – із Сосницькою сотнями. Південним сусідом була Борзенська, а з південно-західної сторони – Стольненська та Березнянська сотні.
Посилання на першу частину: tinyurl.com/5n8ukxn2
Посилання на другу частину: tinyurl.com/34cu2rb9
Посилання на третю частину: tinyurl.com/47wbdzds
Джерело: tinyurl.com/nmvjpkwk
“Місцеві медіа”