Юрій Виноградський, матеріал групи “Сосниччина краєзнавча”
Село Жовтневе стоїть на шляху Чернігів – Новгород-Сіверський. Невелика річка Бабка ділить село на дві частини.
Не так давно Жовтневе носило назву Баба, з наголосом на кінцевому складі. Така назва пішла від половецького (тюркського) слова “бал-бал”, що значить “надмогильний пам’ятник”. Він являв собою кам’яну фігуру на кургані, яка нагадувала фігуру людини. Очевидно в кургані був похований якийсь видатний половець.
Половці в 11-12 столітті кочували по Сосницько-Менському степку, а біля сучасного села Жовтневого існували їх поселення. Залишки цього поселення – селище – міститься край села на схід від нього.
На селищі знайдено прясельця з шиферу, маленькі залізні ножики й інші речі – документи епохи Київської Русі.
Автор чув чимало переказів, з котрих одні відносяться до часів татарщини і лише являють собою відгомін стосунків місцевої людності з половцями (наприклад, заборона робити дещо в п’ятницю), а інші – часів проїзду з 1787 року через село Бабу цариці Катерини Другої.
Баб’яни просили її поменшити верстви (тобто податки), що було залишено нею без всякої уваги. Вона також відмовила одному пану подарувати “хутор Бабку”, який в дійсності був великим селом з козацьким населенням.
Так, є свідчення в “Опису Новгородсівеерського намісництва” 1779-1781 рр., що тоді в селі Бабка було:
“Виборних козаків – 45 дворів, 53 хати
подпомошников – 127 дворів, 207 хат, а 3 хати бездвірні,
разночінчискі подсуседкі – 37 дворів, 39 хат, 5 бездвірних хат”.
Опис зазначає, що “землі пахотной и сенокосных покосов тут довольно” і “довольное количество простого табаку”, який жителі “продают приезжающим из Могилевской губернии покупщикам”.
У А. Русова знаходимо такі дані про село Бабу: в кінці 18 століття , у селі Бабі було 156 дворів, в 1858 році – 533 двори, а в 1897 році дворів було 702, а жителів 4033 (А. Русов. Описание Черниговской губернии).