Матеріал Менського районного краєзнавчого музею імені Покотила
Після національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького в Мені створено Менську сотню, яка згодом увійшла до Ніжинського полку, і там розбудовують фортецю сотенного містечка.
Вона мала приблизно такі ж розміри, як і за Речі Посполитої. На жаль, в середині XVIII століття фортеця занепадає, як і більшість фортець по всій території України. Цікаво, що на території фортеці було дві дерев’яні церкви. В описі навіть детально згадані імена священиків, що правили службу. Саме ж місто мало доволі незвичайне планування.
“Всі українські міста до кінця 18 століття мали гармонійну забудову, прилаштовану до рельєфу місцевості. Ніхто зумисне вулиці не пробивав, – пояснює краєзнавець Олександр Бондар. – Мена зазнала перебудов аж у XIX столітті. На жаль, ці перебудови призвели до того, що від стародавньої забудови нічого не збереглося”.
Окрім укріплень у самій Мені, у Менському районі були ще замки. Відомо про замок Киселя в селі Киселівка. Так, в документах XVII століття можна зустріти напис “в Кисельгроде писан”.