Матеріал Менського районного краєзнавчого музею імені Покотила
Поблизу Киселівки виявлені поселення сіверян і два давньоруських городища 9 – 13 ст. Є відомості, що в 1239 році під час нашестя монголо-татар було зруйноване городище Чепіжине на околицях Киселівки.
Саме село згадується з середини 17 ст. Назву отримало від прізвища ставленика польського короля українського магната Адама Киселя, який, згідно народних переказів, був господарем населеного пункту.
Киселівка була центром Киселівської сотні (згадка за 1663 рік), яка входила до Чернігівського полку, а перед цим у 1654 – 1663 рр. рахувалася в Ніжинському полку. До Киселівської сотні входили такі села: Киселівка, Олександрівка, Чепелево, Перелюб, Наумівка. З 1773 року – Охромієвичі, Тихоновичі і Толоківка. У 1672 троці киселівським сотником був Кіндрат Бутович, на 1723 рік відомий наказний киселівський сотник Василь Лавренович. Сотня займалась виробництвом дьогтю. В селі Киселівка є місцевість під назвою “манеж”, там колись проходило військове навчання.
У 1732 році документально зафіксовано наявність у Киселівці школи, шпиталю та ім’я місцевого священика — Івана Дунінова. У відомості Чернігівського полку 1742 року в Киселівці зафіксовано два млина у власності колишнього полкового писаря Івана Янушкевича. Назву села записано як КиселЮвка. Очевидно, це пояснюється особливостями вимови місцевого діалекту, що зберігся до початку XXI століття.
У 1788 році збудована дерев’яна Миколаївська церква, яку було перебудовано в 1857 році. Доля храму за часів СРСР потребує дослідження. Одні старожили розповідають, що в будівлі церкви розмістили школу для дітей, яка знаходиться там і донині, а інші говорять, що церкву розібрали і з цих матеріалів збудували школу.
У 1866 році в Киселівці налічувалося 414 дворів і 2402 жителя.
Джерело: https://bit.ly/3kiDtgi