Вчора, 16 вересня, активісти “Менщини туристичної” проїхалися маршрутом Мена-Феськівка-Дягова-Семенівка-Стольне.
Вікторія Неруш
“Як багато чого хочеться розказати про цей тур! Він не дарма називався МЕГА! Ми подолали 58,6 км! А скільки вражень!
У Феськівці нас зустрів екскурсовод Віталій (який, мені здається, знає всі стежки Менського району). І ми попрямували через Дягову до Семенівки. Дорогою відкривали для себе Менщину. Наприклад, ви знали, що в Дягові росте найвища ялина? Вона навіть має спеціальний підтверджуючий документ! Вкотре проїжджаючи, милувалися дерев’яним храмом у Дягові. І вже на виїзді спинилися біля помешкання сироварів, хотіли придбати бринзи в дорогу, але коли господар дізнався, скільки ще нам їхати – пригостив сиром просто так – і смакували ним на кожному привалі, чи дегустуючи каву у сільських лавках (магазинах).
А далі їхали майже навмання, бо могли опинитися і в Бірківці, і в Волосківцях, або ж відразу у Стольному. Але карта Віталія Олександровича не підвела і ми опинилися у Семенівці – селі, оточеному лісами та хуторами. Відвідали місцеву церкву, що розміщується у пристосованому приміщенні колишнього магазину, але така акуратна, охайна. Побачили стару дивовижну будівлю колишньої електростанції (нібито). Можливо, хтось точніше підкаже?
Потім ми безпомилково потрапили до Стольного. Не оминули Андріївську кам’яну церкву, послухали її історію, покаталися графським Стольненським парком, де колись ступала нога Безбородьків, Кушельових – Безбородьків та Мусіних-Пушкіних.
І, нарешті, довгоочікуване побачення з Луцуком Олегом, що тільки-но повернувся з навчань резервістів у Гончаріському. Він, як завжди, оригінально приймав нас: і приготував майстер-клас з виготовлення японського чайника в особливій східній техніці, і засмажив у печі, де випікаються глиняні вироби, ковбасок, і все це під музичний супровід людини-оркестра Валентина Журавля. Іноді і до співу, і в танок підривалися – не могли всидіти! Дякуємо вам, наші талановиті земляки!
Дорога додому – як завжди згори і за вітром, але теж з несподіванками… Трохи заблукали: хотіли виїхати у Степанівку, а опинилися у Дягові… Але побачили, що люди вже збирають гриби – білі грузді! Побачили вертоліт, який через великі пориви вітру не зміг злетіти, проте ми отримали можливість біля нього сфотографуватися.
Але окрім мінусів (дощик зранку та вітер, піщані дороги, задовгий маршрут) головною перевагою була побачена вкотре краса рідного краю – дивіться фото і любуйтеся! А ще краще – приєднуйтеся до “Менщини туристичної”.
Джерело https://goo.gl/YfXLpx