Сонце Сосниця
Пролітають роки й вороття не має,
Вже дитинство й юність пішли в небуття.
Так життя минає і ніхто не знає,
Коли закінчиться це земне буття.
Але в нас є вибір,
Щоб його прожити достойно та гідно,
ЛЮДИНОЮ стать.
Щоб в кінці дороги, нашої земної,
гарно доживати і злиднів не знать.
Так шкода сьогодні багатьох стареньких,
Яких підло дурить подоба людська.
Хіба ж то є люди, що продають неньку
Та в чесних забрати, прагнуть і життя.
Та добро здолає зло
І відгукнеться у душі людини,
Навіть там, де спить.
Бо його коріння – правдонька,
Що в серці, віру і надію не дає згубить.
Дух славетних предків, КОЗАКІВ-ГЕРОЇВ,
З небуття повстане й допоможе нам.
Ворогів здолати та свободу мати
Й любов передати дочкам і синам.
Фото https://goo.gl/a9Zora
—
Нагадаємо, ви можете присилати свої літературні твори на адресу редакції https://mena.org.ua/m/