В небі ворон не стихає,
Бенкетує на полях.
Знову душі розриває.
За майбутнє звичний страх.
У вогненному полоні
Українські ті поля.
Крові щедро вже напилась
Рідна наша та земля.
Мати й батько застогнали
Над труною юнака.
Стихли співи і забави,
Смерть прийшла із далека.
Гостя в чорному з косою
Хижо дивиться на нас.
«Ти!» – говорить до одного –
«Поживи. Тобі не час».
Іншого веде за руку
На жертовник до себе.
«Що ж, сьогодні помирати.
Говори щось від себе»
«Говорить!? Хай ворон стихне!
Ріже вуха він мені.
Україна не загине!
Україна у мені!
У мені і у мільйонах.
Не боюся я тебе…»
В небі ворон не стихає,
Тіло мертве не живе.
Мена
09.04.2017
С. Менський
Підготувала Яра Шорохова
#менщиналітературна #менщина
Поділитися у соцмережах
Завантажити ще...