Олексій Мороз (стаття з архіву газети “Менщина” № 10 від 6 березня 2014 року)
Тарас Бульба. Легендарний герой, змальований Гоголем вже понад півтора століття хвилює уяву багатьох поколінь. Про нього показано безліч театральних вистав, знято фільми. Його брали за взірець покоління молодих людей, як символ відваги, нескореності та сили людського духу. Але чи всі знають, що більшість героїв Гоголя – це реальні люди? Тарас Бульба не виключення. Дослідники стверджують, що в нього був реальний прототип, до речі, наш земляк – сосницький полковник Яків Скидан. Звичайно, Гоголь у своїх творах додавав багато художньої уяви, але це тільки ще більше прикрашає та звеличує історії, почуті ним в дитинстві та юності.
У 1663 році від Ніжинського козацького полку відділяється частина військ і створюється новий полк, Сосницький. Очолив його талановитий і хоробрий воєначальник Яків Карпович Скидан.
Восени 1663 року війська шляхетської Польщі під проводом самого короля вирушають на Україну. Король Ян Казимір планував захопити Ніжин, але там було багато російських та українських козацьких військ. І король змушений був повернути в напрямі міста Глухів через Салтикову Дівицю, Березне, Мену, Сосницю, Нові Млини та Короп.
Коли поляки наблизились до Десни, Яків Скидан зі своїм полком пішов назустріч шляхтичам. Він зібрав своє військо у фортеці міста Березне. Тут також зібрались новомлинська, менська, коропська та інші сотні.
Польська армія розгромила кріпость Салтикову Дівицю, яка в той час була сотенним містечком. Про цю подію історик Маркевич пише: “Ян Казимір, як варвар, напав на Салтикову Дівицю. Там був сотник Трокач, який здати Дівицю відмовлявся. Проте поляки захопили її силою. Салтикова Дівиця була повністю зруйнована і спалена. Більшість населення винищено, а частину його продано в рабство татарам”.
Штурмувати Березне Ян Казимір не наважився. Польське військо обійшло це місто. Що ж до Мени, Сосниці, Нових Млинів та Коропа, то вони, не маючи військ захисту, змушені були здатись.
Яків Скидан, залишаючись у тилу ворога, завдавав йому нищівних ударів. Він навіть захопив королівську казну. Мужньо боролись українські козаки Якова Скидана. Але в одному з нерівних боїв сосницького полковника було захоплено в полон і за наказом короля спалено на сосні.
У народі й досі живуть легенди про ті страшні часи. Старожили, за переказами предків, вказують місце, де між Загребеллям і Філонівкою (Сосницький район) над глибоким рівчаком, багато літ стояли дві обгорілі сосни. Внизу, від кореня, обгорілі, а верхівки їх залишалися зеленими, тягнулися до сонця, до життя. Називали їх Скидановими.
Підтверджує це і документ Новгород-Сіверського монастиря за 1728 рік, знайдений науковцем, колишнім директором Сосницького краєзнавчого музею Ю. С. Виноградським. У ньому зазначено: “Граница Спасская от Соснице перво начавши по том боку Десны со Тихой речки от границе Сосницкой, прозываемой Порубежное, а с Рубежного через Десну от Яклич и озеро Студенец ровцом у поле на болото мимо Осичник й от Осичника полем у Перетятково болото, а от болота на сосну Скиданову, а от сосны до Убеди…”.
На місці, де колись стояли Скиданові сосни, недавно, в урочистій обстановці, посаджено і освячено молоду сосну, як символ невмирущості рідного народу. Там же насипано могилу, встановлено пам’ятний хрест з меморіальною дошкою. На цій дошці викарбувано слова: “На цьому місці в 1664 році був по-звірячому закатований ляхами народний герой — Сосницький полковник Яків Скидан”.
Довідка
1648 – 1657 роки – Національно-визвольна війна українського народу (Українсько-польська війна) — повстання під проводом Богдана Хмельницького, під час яких Річ Посполита втратила контроль над центральною частиною українських етнічних земель, на базі яких постала козацька держава на чолі з гетьманом.
Цей період розглядається у якості першої фази Української національної революції 17 століття.
1654 – 1667 роки – Московсько-польська війна (Війна за Україну) — багатоетапний військовий конфлікт за володіння українськими землями між Річчю Посполитою та Московським царством.
На фото: Тарас Бульба у виконанні Богдана Ступки