Куди б Ви переїхали, якби була така можливість?
Есміра Бабенко – продавець універмагу:
– Я б переїхала ближче до моря. Коли ми були на відпочинку з дитиною у Севастополі, то йому там дуже сподобалось. От заради дитини і переїхала б туди.
А для себе, то хотіла б відправитись у кругосвітню подорож. Життя коротке і хочеться ще багато де побувати і багато чого побачити. Мену в цілому люблю, якби не деякі прикрощі, котрі псують загальне враження від міста.
Гарно було б організувати загальний суботник і трішки в місті прибратися.
Юрій Пилипенко – начальник станції «Мена» Південно-Західної залізниці:
- Нікуди не хочу їхати. Я тут народився, виріс, працюю – все життя у мене пов’язане з Меною. Маю багато друзів, знайомих – усіх дуже люблю і поважаю. А взагалі, Мена це велике село, вона і започаткувалася так і розвивалася так дотепер.
Маємо дуже гарну природу, але останнім часом загидили. Ще у місті мало закладів громадського харчування, слабенький готель. Якщо туристи сюди й заглянуть, то лише у зв’язку з іншими райцентрами, які нас оточують.
Ірина Карма – продавець-касир магазину ТОВ «Юджер»:
– Хотілося б за кордон, у якусь теплу країну, щоб можна було добрі гроші заробляти. Мена місто гарне, але занедбане – громадського транспорту нема, сміття навколо, дороги у страшному стані, з дозвіллям для дітей проблеми.
А що із менських достоїнств є, так це зоопарк. А от що у Мені по-справжньому гарне, так це люди – доброзичливі і завжди в тяжку мить допоможуть.
Олександр Андрійченко – чоботар:
– Я б із родиною виїхав би у село, бо там у всі часи можна вижити. У багатоповерхівці жити значно складніше. Жив би у селі і їздив би автівкою на роботу, дітей у школу і в садок возив би. Завів би хазяйство – курей і двоє поросят. Землю б обробляв, соток десять мені вистачило б – займався рослинництвом: вирощував помідори, огірки, перець та ще картоплі трохи.
Олена Середа – начальник автостанції:
– Навіть думок таких ніколи не було, щоб кудись переїхати. У мене дитина навчається – всі гроші йдуть туди. Та й взагалі я за натурою домосід, нікуди не люблю їздити.
Недалеко від мене живе моя старенька мати, яку потрібно доглядати. Маму дуже люблю, піклуюся про неї і хочу, щоб і моя дитина у моїй старості також нікуди не їхала, а була поряд зі мною. З часом турботу і увагу цінуєш все більше.
Анар Абасов – приватний підприємець:
– Я саме сюди з Донецьку приїхав і нікуди не хочу з Мени їхати. У Мені найбільше подобаються дівчата, природа і зоопарк. Люди тут дуже добрі, відкриті і щирі. Та й для мого бізнесу тут умови гарні, на хліб вистачає, і до хлібу. Зараз живу в тещі, але хотілося б власне житло – от зараз саме збираю гроші на переїзд.






