Нещодавно “Менщина” опублікувала звернення батьків вихованців секції боротьби, в яких були дві протилежні думки про тренера дитячо-юнацької спортивної школи Дмитра Коноваленка. Одні батьки звинувачували тренера в некомпетентності та образах дітей, а інші – дякували за виховання та спортивні досягнення (детальніше – goo.gl/d2YZre). Ми звернулися до Дмитра Олексійовича, щоб дізнатися про його погляд на ситуацію, що склалася.
“Хлопчик батьків, які написали скаргу, займався на секції з 2017 року. Спочатку все було нормально. Так як це маленькі діти, в основі тренувань був ігровий метод. Одразу боротьби як такої немає, спочатку спрощена форма, щоб у дитини виник інтерес до занять. Зараз уже більше спортивний ухил, більше вправ, вивчаємо базову техніку вільної боротьби.
Дитині це стало не цікаво. Були й інші діти, яким це не сподобалось і вони перестали відвідувати секцію. А батько цього хлопчика свою дитину приводив. Я бачив, що дитині не подобається, він балується на тренуваннях, видно, що це не його. Я спитав батьків, навіщо ви приводите цю дитину, якщо йому не подобається?
9 лютого були змагання обласного турніру, присвяченого воїнам-афганцям. Це були перші змагання для цієї групи, обов’язкові. З якої причини? Будь-які змагання для дитини – це стрес, переживання, певний страх. Участь з цього віку, 8-9 років, важлива для того, щоб вони поступово звикали до атмосфери змагань, щоб мали змогу адаптуватись, налаштуватись на ці поєдинки. Змагання відбувались у полегшеній формі з дітьми такого ж рівня підготовки.
У залі після тренування, в якому також проводила тренування своїх вихованців Надія Петрівна Таратухіна, яка була свідком цієї ситуації, я вишикував групу і сказав, хто не буде приймати участь у змаганнях, той на тренування може не приходити. Все. Вони розійшлися. Прийшла друга група, старша.
Потім прийшов батько цього хлопчика з дружиною, з маленькою дитиною, і сказав, чому при дітях мого сина назвали сцикуном. Я відповів, що такого не було. Повідомив батько з сім’єю і про те, що буде жалітись. Я сказав – жалійтесь. Але ж треба вислухати і мою сторону. Я сказав, що при цьому присутня була Надія Петрівна, і може підтвердити мої слова.
Після змагань мене викликали до керівництва, провели бесіду про скаргу батьків.
У своєму листі на “Менщину” батько цього хлопчика написав, що я постійно знущаюся з дітей, але ж батьки сидять, чекають дітей з тренування, невже ніхто б не відреагував на образи? Я працюю більше 30-ти років тренером і ніколи собі такого не дозволяв. Я можу пожартувати, але не в такому тоні, щоб дитина була принижена”.