Нещодавно стало відомо, що у Менській громаді буде діяти ліцей на базі Менської гімназії без початкових класів – https://tinyurl.com/2s3vnzkh
Начальниця відділу освіти Ірина Лук’яненко поділилася додатковою інформацією з “Менщиною”: “Закон передбачає створення ліцею з початковою ланкою лише як виняток, але це не варіант для нашої громади і наших закладів освіти.
Детально проаналізувавши демографічну ситуацію у громаді (я про це на зборах наголошувала) та те, що ліцей матиме у своєму складі структурний підрозділ «пансіон», який передбачає проживання дітей (навіть не з нашої громади), було прийнято рішення створювати ліцей без початкової ланки.
Зараз батьки першокласників написали 68 заяв про зарахування дітей до перших класів ОЗЗСОім. Т.Г.Шевченка. З них 26 – діти з території ОЗ Менська гімназія. По цій кількості заяв планується 3 класи.
Ця реформа – це майбутнє освіти, майбутнє якісної освіти! Повторюсь, це продовження реформи НУШ, зараз діти у 6 класі, а через 3 роки будуть у 9. Тому питання, куди дітям далі? Відповідь: старша профільна школа, ліцей, де учні зможуть обирати профіль навчання, предмети й курси для поглибленого вивчення – і так готуватися до опанування професії ще в школі. У цьому допомагатиме і профорієнтація, яка почнеться в базовій школі, гімназії.
Завдяки ліцею, це буде вибір серед різноманіття профілів, а не формальний підхід. Для ефективного навчання має бути створено нову культуру закладів освіти й нове освітнє середовище, у якому навчаються учні приблизно одного віку. Завдяки оновленню матеріальної бази, підвищенню кваліфікації вчителів, розробленню нових навчальних програм і матеріалів, запровадженню проєктного навчання, освіта даватиме потрібні навички для життя у світі, що стрімко змінюється.
В Україні посилюється нерівність між сільськими й міськими школами за якістю та доступністю освіти. Згідно з міжнародними дослідженнями якості освіти PІSA, розрив між учнями з міст і учнями з сіл становив: у читанні майже 5 років навчання, у математиці – більше ніж 4,5 роки навчання, у природничо-наукових дисциплінах майже 4 роки.
Школи мають допомагати учням робити вибір майбутньої професії. Сьогодні країна не може собі дозволити вкладати кошти в освіту людей, які в майбутньому не будуть працювати за спеціальністю.
Окрім того, ринок праці змінюється під впливом війни. Держава і ми на місцях маємо формувати запит на спеціальності, необхідні для відбудови країни. Ось чому впроваджується реформа старшої профільної школи.
11-річний термін навчання не відповідає практиці країн ЄС, частиною якою планує стати Україна. Такий термін навчання існує тільки в таких країнах, як росія, білорусь та Азербайджан”.
Ірина Лук’яненко повідомила, що зараз іде прямий ефір стратегічної сесії реформи профільної середньої освіти, що проходить у Києві, де можна отримати повну інформацію про зміни – https://www.facebook.com/decideUA/videos/1117753952768030/