Дмитро Казіміров
📃Детальні відомості щодо безпосереднього розташування храмів подаються у відомості за 1768 р. з матеріалів Генерального опису Лівобережної України. Що цікаво, в ньому чи не вперше наводиться докладний перелік назв вулиць Мени у XVIII ст. Спочатку згадуються вулиці Сосницька та Глухівська. Вони проходили в межах міських оборонних споруд, які на той час перебували в досить занедбаному стані. “Против оной улицы” (тобто Глухівської) знаходилося 2 дерев’яні церкви, позначені як нові. Одна з них – церква Різдва Богородиці з трьома престолами в ім’я Різдва Пресвятої Богородиці, апостола Варфоломія та мучениці Варвари. Поруч стояла Миколаївська церква в згадана в описі як тепла. Поряд з храмами знаходилися дзвіниця, шкільна та шпитальна “ізби”. У шпиталі мешкали “нищие”, які утримувалися за рахунок милостині від парафіян.
✍️Михайлівська церква в описі згадується як стара, дерев’яна та з одним престолом в ім’я апостолів Петра і Павла. Вона розташовувалася по вулиці Волинській, що, певно, проходила в напрямку с. Волинка однойменної сотні. Троїцька церква знаходилася “за городом”, тобто за межами укріпленої частини міста, на перехресті вулиць Ребровка та Чернігівська, яка в описі позначена як “большая”. Поряд з церквами також згадані шкільні та шпитальні “ізби”.
🔥У 1793 р. внаслідок пожежі згоріли Різдвобогородицька та Миколаївська церкви. Миколаївський храм більше не відновлювався, а от Різдвобогородицький почали відбудовувати в 1800 р. на кошти, заповідані Варфоломієм Любарським. Нову трьохпрестольну церкву освятили в 1804 р.
Про подальшу історію менських храмів у XIX ст. та їхню долю в ХХ ст. йтиметься у наступних нарисах.
Частина перша – https://bit.ly/3cBB26r
Частина друга – https://bit.ly/35cniuq
Частина третя – https://bit.ly/3qn68nK
Частина четверта – https://bit.ly/2UrGaDF
Джерело: https://bit.ly/3vyERRa