27 липня в Чернігівській облдержадміністрації обговорили процес об’єднання територіальних громад області.
Про це пише http://www.gorod.cn.ua/.
Наприкінці квітня в Чернігові розпочав роботу Офіс реформ, який очолив Ярослав Жиденко. Завданням створеної структури фактично була активізація процесу реформування громад і створення Перспективного плану формування територій громад області з наступним затвердженням його на сесії обласної ради. Офіс реформ за планом повинен пропрацювати до 5 вересня 2015 року.
Фінансування Офісу реформ здійснюється за кошти “американського народу” – Агентством США з міжнародного розвитку (USAID). І сьогодні Ярослав Жиденко припускає, що у зв’язку із зацікавленістю питаннями децентралізації влади та проведенням реформ в Україні, фінансування роботи Офісу буде здійснюватися USAID і після 5 вересня.
Що ж стосується добровільного об’єднання територіальних громад, то тут першою відправною точкою мало б стати затвердження обласною радою Перспективного плану формування територій громад області. І стимулом для створення такого документа став 101 мільйон гривень, який області пообіцяли відразу ж після затвердження плану.
Втрачати сотню мільйонів гривень було б безглуздо, тому незабаром план, який уряд вимагав від області – з’явився на світ. У червні на сесії обласної ради було затверджено проект Перспективного плану формування територій громад області, згідно з яким з 569 сільських рад в області потрібно було сформувати 81 самодостатню громаду.
Як складали документ можна судити за результатами. Кабмін визначив, що з 81 громади, що потрапила в план, затверджений сесією облради, тільки 47 відповідають затвердженою методикою. Пізніше ця цифра була зменшена ще на чотири громади до 43. Що робити іншим громадам – поки що не зрозуміло.
Здається, в окремих громадах навіть не обговорювали питання об’єднання – Перспективний план складався в області. Швидше за все, саме в Чернігові вирішили, хто і з ким буде об’єднуватися. Але, головне, що першочергова мета була досягнута – кошти з Державного фонду регіонального розвитку надійшли до Чернігівської області.
Кабмін “забракував” 38 запропоновані територіальні громади, вважаючи їх не самодостатніми. Адже законодавчо Методика визначає механізм та умови формування саме самодостатніх територіальних громад, які здатні “прогодувати” освіту, медицину, ЖКГ створеної громади.
“Самодостатня територіальна громада – територіальні громади сіл (селищ, міст), які в результаті добровільного об’єднання здатні самостійно або через органи місцевого самоврядування забезпечити належний рівень надання послуг, зокрема у сфері освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту, житлово-комунального господарства з урахуванням кадрових ресурсів, фінансового забезпечення та розвитку інфраструктури відповідної адміністративно-територіальної одиниці”, – йдеться в Законі.
Як заявив Ярослав Жиденко, станом на 24 липня на перевірку до Чернігівської ОДА надійшли документи на об’єднання всього від шести громад: Коптівської та Деснянської (Козелецький район), Вертіївської і Григоро-Іванівської (Ніжинський район), Парафіївської та Макіївської (Носівський район).
Та не є фактом те, що в найближчому майбутньому на мапі Чернігівської області з’явиться шість нових адміністративних центрів об’єднаних громад. У разі отримання позитивного висновку, вони будуть мати можливість перейти до наступного етапу об’єднання – передачі цих рішень до обласної ради. Ще дванадцять громад визначаються в питаннях об’єднання.
Здається, питання об’єднання громад гальмується, як зверху, так і знизу. У депресивному регіоні з низьким рівнем розвитку виробничих структур, а, отже, і з низьким рівнем надходжень до бюджету, переходити на самоокупність досить ризиковано. Враховуючи низький рівень розвитку інфраструктури, населеним пунктам, розкиданим в радіусі 25 кілометрів від адміністративного центру, буде непросто отримувати адмінпослуги.
Закон передбачає, що Держава здійснює фінансову підтримку добровільного об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст шляхом надання об’єднаної територіальній громаді коштів у вигляді субвенцій на формування відповідної інфраструктури відповідно до плану соціально-економічного розвитку такої територіальної громади.
Тільки от пропозиції про надання фінансової підтримки об’єднаної територіальній громаді вносяться відповідною обласною державною адміністрацією за поданням місцевої ради об’єднаної територіальної громади не пізніше 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому передбачається надання такої фінансової підтримки. Тобто говорити про фінансування таких громад на 2016 рік сьогодні вже нібито пізно.
Що буде з надходженнями до місцевих бюджетів? Як їх розподілювати? Як будуть розподілятися витрати? Що буде з комунальною власністю? Як вона буде переоформлюватись? Що буде з аграрними землями за межами населених пунктів? Чи будуть громади ними розпоряджатися? На ці та інші питання досі немає чітких відповідей.
За планами, після об’єднання громад, в адміністративних центрах об’єднаної громади будуть сформовані місцеві ради, а замість сільрад у малих селах будуть обрані сільські старости. Можна припустити, що старости не володітимуть реальними повноваженнями, а навантаження на об’єднані місцеві ради зросте в рази – їх просто завалять зверненнями укрупнені громади.
На думку експертів для значного числа невеликих селищ і сіл таке об’єднання може позбавити їх існуючої, хоч і незначною соціальної бази, а віддаленість адміністративного центру об’єднаної територіальної громади (що дуже актуально для Чернігівської області) створить додаткові проблеми для їхніх жителів. У перспективі ж такі населені пункти взагалі приречені.
Як відреагують на втрату існуючих повноважень голови і депутати сільських рад можна тільки припускати.