Втрачені шедеври: Німеччина передала Україні фільми 1919–1940 років

Німеччина передала Україні дев’ять фільмів, створених в першій половині XX століття. Найстаріший із цих фільмів випущений у 1919 році. За повідомленнями Довженко-Центру та Федерального архіву Німеччини, деякі зі стрічок уже доступні для перегляду онлайн.
12 грудня Федеральний архів Німеччини передав жорсткий диск із зазначеними фільмами міністру закордонних справ Андрію Сибізі. До переліку входять художні, документальні і анімаційні стрічки:
– «Більшовицькі злочини 21 серпня 1919 року, або Дні київського терору» (1919). Документальний фільм із кадрами, що показують наслідки бойових дій та побут міст, охоплених війною в період радянсько-українського збройного конфлікту.
– «Тамілла» (1927). Художня стрічка, створена за мотивами роману Фердинанда Дюшена, розповідає історію жінок у пустелі Північної Африки.
– «Шкурник» (1929). Екранізація оповідання Вадима Охременка «Цибала». Головним персонажем є Аполлон Шмигуєв, який намагається залишатися осторонь подій на тлі ідеологічної боротьби в Києві. У свій час фільм був заборонений для показу.
– «Вітаю з переходом!» (1932). Ця стрічка режисерки Ївги Григорович, що тривалий час вважалася втраченою, висвітлює радості та труднощі учнів шостого класу напередодні випуску зі школи.
– «Чванливе курча» (1936) та «Прощання на крижині» (1938). Ці мультфільми, які також тривалий час вважалися втраченими, відображають багатство української анімаційної традиції.
– «Про пана Лебеденка» (1936). Фільм створено за мотивами української народної пісні «Яром, хлопці, яром». Стрічка спочатку була заборонена, згодом втрачена, а тепер віднайдена.
– «У колишньому гнізді мракобісся» (1938). Пропагандистська стрічка, що спрямована на висміювання християнської віри, знята в Києво-Печерській лаврі під час її радянського використання.
– «По Дніпру» (1940). Документальний фільм у дусі радянської пропаганди, що презентує Україну як приклад «зразкової радянської держави».
Федеральний архів Німеччини зазначає, що деякі з цих стрічок збереглися лише у їхньому архіві у вигляді сучасних копій на основі целюлозного нітрату. Наразі ці фільми передані до Довженко-Центру для збереження та подальшого аналізу. Крім того, вони будуть доступні для перегляду через Цифровий читальний зал Центру.
“Місцеві медіа”