У липні у Полтаві проходила міжнародна виставка собак від Кінологічної спілки України. Собака менянки Лесі Корицької отримала диплом Чемпіона України.
Подробиці “Менщина” дізнавалася у пані Лесі: “Наша Asti Felisiti – це собака породи вест хайленд вайт тер’єр. Цього тер’єра дуже легко впізнати серед багатьох інших порід. Невеличкий біленький голосистий з об’ємною кулеподібною зачіскою на голові, так званою «хризантемою».
Asti Felisiti, а вдома просто Ася, – не перша наша собака. До неї в нашому домі поселилися цвергшнауцер Віола та ризеншнауцер Ляля. Віола приїхала до нас з Дніпра. Коли вона підросла, ми поїхали міняти метрику цуценяти на родовід. У Чернігівському обласному клубі кінологічної спілки України нас запросили взяти участь у племінному огляді. Погодилися. То був перший і дуже вдалий досвід. Експерт дав оцінку «Велика перспектива» (найвища можлива) і запросив взяти участь у Бесті цуценят. Бест – це порівняння найкращих представників різних порід. У цьому конкурсі Віола отримала почесне 3-є місце. З того дня виставки собак стали невеличкою частиною нашого життя.
Ми стали їздити до Чернігова, щоб займатися з хендлером. Хендлер – це людина, яка виставляє собаку у ринзі, вона має багато досвіду і знає, як показати кращі сторони песика, а як сховати його недоліки. Брали участь у кількох майстер-класах. Паралельно з цим я стала опановувати знання про грумінг (догляд за шерстю). Цікаво, що цвергшнауцер – це жорсткошерста порода, яка не линяє. Шерсть сама не випадає, її потрібно вищипувати. Саме тому цверги – гарний виріб для алергиків.
В Україні від Кінологічної спілки України виставки бувають двох рангів: національні та міжнародні. Щоб брати у них участь, потрібно мати документи КСУ на собаку, оформити заявку на участь та заплатити спонсорський внесок.
Якщо собака стає переможцем класу, їй, окрім сертифікату, можуть дати медальку, розетку чи кубок. У кінці кожної виставки проводяться додаткові конкурси та Бести серед кращих відібраних собак. За них завжди переможці отримують кубки та призи.
Національні виставки відбуваються дуже часто, майже цілий рік, в різних містах. Головні міжнародні виставки проходять у Києві 3 рази на рік. У кінці року на офіційному сайті КСУ з’являється графік виставок на наступний рік. Ми, наприклад, завдяки виставкам побули у Києві, Житомирі, Бердичеві, Львові, Полтаві, Сумах та Черкасах.
Залежно від рангу виставки, в ній можуть брати участь від 250 до кількох тисяч собак. Кожна порода судиться експертом окремо. Але і в одній породі не всі відразу виходять в ринг. Собак поділяють на класи окремо по статі і по віку. Кожну собаку експерт оглядає, дає їй оцінку. Переможцям в кожному класі видається сертифікат, більшість з них присвоює собаці статус «Кандидат в чемпіони». Ось, наприклад, у Віоли є титул «Юний чемпіон України». Щоб його отримати, потрібно було 3 рази під різними експертами отримати перемогу у класі юніорів.
Кінологія – дуже захопливе заняття. І багатогранне. Можна, звичайно, просто спостерігати збоку за досягненнями своєї собаки. Але набагато цікавіше брати у всьому цьому участь. Для того, щоб поглибити свої знання в області кінології, навчалася 1 рік на кінолога-заводчика у Сумському аграрному університеті. Після здачі екзамену та практики отримала свідоцтво про успішне закінчення курсу. Зараз я можу без проблем зареєструвати свого песика на виставку, бути для нього грумером та хендлером, в деяких випадках, навіть ветеринаром. Пару років мені доводилося допомагати в організації виставок у Чернігові, працювала у ринговій бригаді та виписувала дипломи.
Свою доньку Олю я теж залучила до виставок собак. Є спеціальний конкурс для дітей «Юний хендлер». Під час його проведення діти показують, наскільки гарна у них взаємодія з собакою-компаньйоном. На жаль, першого місця Оля так і не отримала. Але в її скарбничці є і 3-і, і 2-і місця, з медалями, кубками та подарунками.
Три року тому я майже щодня дивилася оголошення у пошуках Своєї собаки. Одного разу в інтернеті побачила зображення вест хайлед вайт тер’єра і зрозуміла, що саме мені хочеться. Вибір цуценят в Україні був не дуже великим, але якось потрапило на очі оголошення на сайті чернігівської газети про цуценя з Гомеля. Це була любов з першого погляду. У мене пішло 2 тижні на те, щоб знайти на інших ресурсах контакти заводчика. Приємною новиною було те, що у родоводі Асті, є пращури-чемпіони кількох країн (Білорусі, України, Росії, Литви, Латвії та Балтійських країн).
З першої нашої зустрічі і по цей день у Асті завжди прояви величезного щастя, коли вона мене бачить після розлуки, хоч на і 10 хвилин. А ще ця собака дуже любить цілуватися, намагається дістати до обличчя, щоб лизнути.
Забрали ми Асті, коли їй було майже 6 місяців. Перша її виставка була ще на Батьківщині. Друга виставка – в Чернігові, через тиждень, як вона до нас приїхала. Це були заходи, скоріше спрямовані на адаптацію та соціалізацію. Адже основні титули можна заробляти тільки з 9 місяців, коли собака більш-менш сформується.
За період юніорського віку (з 9-ти до 18-ти місяців) Асті брала участь у 7 виставках (дві в Чернігові, по одній в Херсоні, Черкасах, Житомирі, Бердичеві та Гомелі). Підсумком цього періоду стали титули «Юний чемпіон України», «Юний гранд чемпіон України» та «Юний чемпіон Білорусі». Також в минулому році встигли заробити частину сертифікатів для дорослих титулів.
У цьому році через пандемію було зруйновано багато планів. Більшість заходів було перенесено або взагалі відмінено. Вдалося з’їздити тільки в Полтаву на виставку міжнародного рівня (хоча іноземців не пустили через кордон). Звідти Асті привезла комплект нагород і по результатам закрила дорослі титули «Чемпіон України» та «В.В.В» (Кращий представник породи в Україні)”.