24 вересня 2016 р.
Вікторія Неруш, “Менщина туристична”:
“Ось і враження про наш другий в рамках проекту #Менщина_туристична #веломаршрут!!!
Це було неперевершено (як і кожна подорож – неповторна).
Вирушивши в 8.05 з Мени вшістьох, за 50 хв ми доїхали до #Макошине і нас було 7(!) – Оля так хотіла з нами, що, запізнившись, встановила світовий рекорд і наздогнала нас)))
В Макошиному нас зустрічав селищний голова (на велосипеді), який і супроводжував нас селищем, розказував його історію, провіз вуличками, поділився спогадами і підказав, де посмакувати кавою. “Смачним десертом” до кави виявилась… гра на аккордеоні від господаря кафешки “Сармат”. Ця романтика задала тональності всій подорожі).
Далі – переправа поромом через Десну і… прощай цивілізація. Майже відсутній телефонний зв’язок та інтернет компенсувалися мальовничими краєвидами, напівдикою флорою та фауною. Невеселі враження викликали “руїни” інфраструктури села Овчарівка (в радянському минулому Червоний маяк). Але близькість до природи: конячки на полі, квіти на лузі, плескіт деснянських хвиль зробили свою добру справу.
А ще в нас з”явився задеснянський друг – цуценя, що накрутило слідом за нами декілька кілометрів та провело до порому, де ми нагодували чотирилапого друга та розпрощалися.
Дорога додому пролягла через інше придеснянське село – Куковичі, де ми поласували гарячим хлібом з колгоспного сільмагу. Смакота! І тому шлях до Мени нам здався легким та коротким.
Гайда розганяти осінню депресію по Менському Задесенню!
Фото Сергія Лавського та мої”.
Джерело https://www.facebook.com/groups/176945459392517/permalink/202448660175530/
Фото
https://vk.com/album-30736727_236147166
Відео