Зараз у районному Центрі дитячої та юнацької творчості, у народі відомого як «Будинок школяра», функціонує більше 20 гуртків. Там навчається майже 700 дітей. Директор закладу Тетяна Руденко розповіла з чого починалася ї робота в Центрі, як налагоджувала стосунки з колективом та піднімала рейтинг закладу.
– Де ви працювали до Центру дитячої та юнацької творчості?
– Родом я з села Стольне Менського району. Після школи закінчила філологічний факультет Ніжинського педагогічного інституту імені Гоголя.
Більшість трудових років пройшли в Данилівській неповній середній школі, де я працювала вчителем російської мови та зарубіжної літератури, а згодом і української мови та літератури. Потім працювала в організаційному відділі райдержадміністрації. Закінчила Магістратуру державної служби при Харківському національному економічному університеті за спеціальністю адміністративний менеджмент. Після закінчення магістратури мене підвищили. Вперше я зайняла керівну посаду в 2000-му році. Тоді мене призначили начальником відділу сім’ї, молоді та спорту в Менській державній районній адміністрації. Працювала я там п’ять років і була вимушена залишити посаду з дещо політичних міркувань. З адміністрації мене перевели в Менський районний Центр дитячої та юнацької творчості, директором.
Спочатку було дуже складно. Будинок школяра дістався мені в занедбаному стані, деякі гуртки були на стадії «вимирання».
Колектив дивився на мене з підозрою, мовляв, прийшла тут керувати. Був навіть випадок, записали мої підлеглі на диктофон як я на їх підвищила голос і з цим записом звернулися у ЗМІ.
Налагоджувати стосунки з працівниками довелося майже два роки. Взагалі, в нашому Центрі працюють талановиті, творчі і неординарні педагоги і підхід до них потрібен творчий.
– З чого починалася ваша робота в Будинку школяра?
– Почали всі гуртом відновлювати приміщення, приводити все до ладу. Всі ремонти, які проведені в нашому Центрі, зроблені за рахунок спонсорів і самих працівників. Ходила по організаціях, підприємствах просила чим-небудь допомогти. Взагалі, дуже не люблю просити, як кажуть, вмирати буду, нічого не попрошу. Але ж це діти, чого не зробиш задля них.
І відгукнулися небайдужі люди: Корюківська фабрика технічних паперів виділила шпалери, менські підприємці також не залишилися осторонь, хто фарбою, а хто і грошима допомагає і по сей день.
З часом стосунки з колективом теплішали. Зараз ми – як одна сім’я, допомагаємо один одному.
– Чи користується Центр дитячої та юнацької творчості популярністю серед дітей?
– Гуртків у нас 26 і всі користуються популярністю у дітей. Кожен керівник гуртка в нашому Центрі дуже талановита людина і люблячий педагог.
Багато хто чув про Анжелу Цигипу, керівника «Фієсти», але ж крім неї у нас є ще багато інших.
Функціонує у нас гурток «Комп’ютерна азбука», керує яким Наталія Калюжна. Нещодавно її вихованці зайняли перше місце на обласному конкурсі «Навчальні комп’ютерні презентації». Це дуже велика гордість для нас, адже матеріально-технічне оснащення в нас слабеньке. Комп’ютерів маємо лише чотири і ще чотири стареньких, які майже не працюють.
Дуже популярним серед дітей є гурток «Сувенірний» та «Паперова пластика та оригамі». Проводить заняття Інна Дубницька. Роботи її вихованців кожного року займають перші та призові місця на районних, обласних і навіть всеукраїнських конкурсах.
– Розкажіть про проблеми Центру дитячої та юнацької творчості.
– Найбільша наша проблема – це приміщення. Місця дуже мало, зараз нас відвідує 652 дитини, їм дуже тісно. У приміщення Центру навіть не підведено воду, що викликає незручності у роботі з дітками.
Інша проблема – це забезпечення матеріально-технічною базою. Оскільки наш заклад фінансується за залишковим принципом від фінансового забезпечення загальноосвітніх шкіл району, то нам дістаються «крихти». Але ж, хочу відмітити, що районний відділ освіти допомагає нам чим може, керівництво завжди йде на зустріч при вирішенні різних проблем.
– А хто керує у вашій сім’ї?
– Взагалі родина у мене чимала і керувати нею теж треба з творчим підходом. Так склалося, що в сім’ї керую я, і всі члени моєї родини з цим згодні. От тільки з моєю маленькою онучкою Софійкою все навпаки – вона керує мною.
– Чим займаєтесь у вільний час?
– У вільний час люблю писати сценарії та гумористичні вірші. Усі свята, концерти які проводить наш Центр, проходять за моїми сценаріями. Взагалі я людина творча і працювати в такому місці для мене суцільне задоволення.