У липні група менян прибрала літній майданчик у менському парку Шевченка. Тоді було озвучено, що на цьому зупинятися не збираються – http://tiny.cc/fbmbvz
Яка ситуація зараз, “Менщині” розказав ініціатор прибирання Сергій Крицький: “На жаль, ми своїми силами зробили вже все, що могли.
Далі треба наймати спеціаліста. Ця вся робота коштує 20 тисяч, щоб все нормально зробити.
Можливо, наступного року щось і придумаємо.
Марина Гончаренко із “Волонтерів Менщини” зверталася до КП “Менакомунпослуги” за допомогою, але їй там відмовили”.
Марина Гончаренко: “Після оприлюдненого посту щодо стану “Кошари”, виникла ідея зробити ініціативну групу, куди було запрошено “Волонтерів Менщини”, Сергія Крицького, Артема Тихонова.
Я зателефонувала до керівника “Менакомунпослуги” із пропозицією щодо “розчищення” та створення там молодіжного простору. Від них – допомога з прибиранням, матеріалами та ремонтом. Прибирання зробила ініціативна група, сміття вивезла “Менакомунпослуга”.
Далі наші знайомі оглянули стан “Кошари”. Треба робити дах. Ми звернулись до “Менакомунпослуги” із питанням матеріалів та робіт. Ми зробили зустріч “оффлайн”.
Із зустрічі: працівників, які могли б це зробити – немає, так як вони займаються іншими важливими справами, голова зазначив що працівників дійсно не вистачає. Ми запропонували: з нас люди – з вас матеріали. Віка Царенко навіть запропонувала: нехай прийде людина від КП і просто буде керувати нами. Ми дійсно хотіли зробити там простір.
Відповідь: нестача людей, а тому ремонт може затягнутись на 2 і більше місяців. Щодо матеріалів: теж є складнощі.
Керівник КП порадив звернутися до Менської міської ради як ініціативна група, або ж можливо через Молодіжну раду.
У день зустрічі з головою КП ми поїхали до міської ради поспілкуватися з архітектурним відділом щодо можливості реконструкції “Кошари”. Підкреслю, нам не потрібні були кошти з місцевого бюджету. Нам потрібна була лиш допомога ресурсна або людська.
Нам зазначили, що на “Кошару” ніхто гроші виділяти не буде, бо вона непідвладна місцевій владі. Нібито ця будівля списана та в подальшому буде знесена опісля Перемоги, так як це додаткові витрати, а у військовий стан не зовсім доцільно витрачати кошти на це. На цьому все і завершилось.
Я видалилась з чату ініціативної групи з причини того, що зникає будь-яке бажання до будь-якої справи, так як не знаходиш підтримку. Просто не бачиш.
Окремо від себе зазначу і акцентую увагу: ми просили не грошей, ми просили або людей або матеріали.
Був варіант, якщо вони дають людей (будівельників) – ми знаходимо всі необхідні матеріали (є благодійники, + місцевий бізнес був готовий нас підтримати + населення).
Або вони дають матеріали, а ми вже шукаємо виконавців (волонтерів, небайдужих)”.