Олена Невжинська: “Публічна бібліотека відкрита для всіх”
Нещодавно у Мені відкрилася публічна бібліотека – http://bit.ly/375yqYJ
“Менщина” вирішила дізнатися більше про неї у керівника бібліотеки Олени Невжинської.
“Ми працюємо з 8 ранку до 19 вечора без обідньої перерви. У неділю з 9 до 17. Субота вихідний.
Час для роботи такий вибрали, щоб різні категорії населення могли скористатися нашими послугами. Зранку менше людей, приходять більше пенсіонери, люди, яким пізніше на роботу. Як закінчуються уроки у початковій школі, то починають сходитися учні. Дітей дуже багато, різної вікової категорії. Ввечері приходить багато мам з дітками: після роботи, садочка.
Ми плануємо зробити безкоштовну послугу “Бібліоняня”. Молоді мами зможуть залишити дитину тут не просто під наглядом. З дитиною будуть займатися: малювати, читати вголос, розгадувати загадки, складати пазли – розвивати. Послугу надаватимемо для дітей від 2 років. Зараз займатимуться цим всі, але ми хочемо взяти окрему людину для цього. Залишити дитину можна буде на годину-півтори.
Ремонт тут провели за кошти з місцевого бюджету. Обійшовся він у близько 200 тисяч. У приміщенні був грибок, знаходитись не можна було.
450 тисяч з коштів соціально-економічного розвитку було виділено на облаштування простору: на меблі, техніку, книжки. На 112 тисяч закупили книжок. Намагалися формувати фонд так, щоб всім було цікаво почитати: і дітям, і людям старшого покоління.
У нас є проєктор. Плануємо демонструвати і фільми для старшого покоління, і мультфільми, і футбол. Хочемо створити клуби за інтересами: для різного віку, для спілкування.
Буде дуже багато заходів: ігри, тематичні вечори. Розміщатимемо інформацію на нашому сайті, на сайті відділу культури міськради, біля входу в бібліотеку.
По селах у нас 19 філій. У цьому році плануємо провести інтернет, придбати комп’ютери, поповнити фонди. Адже там за кількістю фонди великі, а по змісту дуже малі. Задача стоїть – надати людям у селах можливість користуватися інформацією. Є домовленість із територіальним центром: соцпрацівники приноситимуть літературу людям, які не в змозі самі прийти до нас.
Вже до нас записалися більше сотні чоловік.
Плануємо зробити антикафе. Щоб людям можна було прийти, переглянути щось, почитати, випити кави. Ніякого алкоголю, нікотину. Якщо у нас можна буде придбати каву, чай, то це буде без прибутку для нас. Лише витрати на паперові стаканчики та кави.
Єдине прохання до батьків. Давайте дітям із собою змінне взуття. У нас є, де його залишити. Бо діти займаються на килимі, роззуваються, а тоді біжать по бібліотеці роззуті. Щоб не захворіли”.






