21 травня набрав чинності закону України, який засуджує комуністичний та тоталітарний режими і забороняє пропаганду їхньої символіки. Чернігівська область, як і вся країна, має топоніми (географічні назви) та пам’ятки, що суперечать вимогам закону.
Пропагандою визнається “наруга над пам’яттю мільйонів жертв комуністичного тоталітарного режиму, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму”.
Щоб вирішити це питання, насамперед необхідно узагальнити перелік населених пунктів, що мають бути переіменовані, а також визначити порядок демонтажу пам’яток.
Про це йдеться на сайті http://cg.gov.ua/.
Про особливості нововведення та їх впровадження у Чернігівській області розповідали директор Департаменту інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю Андрій Подорван, представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області Сергій Бутко, відповідальний редактор збірника “Чернігів європейський. Повертаємо історичну пам’ять та справедливість”, вчений секретар Національного архітектурно-історичного заповідника “Чернігів стародавній” Сергій Черняков.
На Чернігівщині уже є попередній список. До нього внесено понад 70 населених пунктів. Особливу увагу потрібно приділити таким районам як Борзнянський, Коропський, Менський, Прилуцький, де кількість таких населених пунктів є одними з найбільших.
В області необхідно змінювати назву лише одного міста – Щорсу. У Чернігові перейменуванню підлягають близько ста вулиць.
Варто зазначити, що ця процедура не буде коштувати багато і робитиметься по мірі фінансової спроможності бюджетів.
Закон визначає, що за шість місяців треба прийняти рішення про перейменування та демонтажу органами місцевого самоврядування.
Якщо протягом шестимісячного строку з дня набрання чинності Закону в установленому порядку перейменування та демонтаж проведені не будуть, рішення прийматиметься у формі розпорядження відповідно сільськими, селищними, міськими головами у тримісячний строк.
У випадку, коли і голова не виносить такого рішення – прийматиметься розпорядження голови обласної державної адміністрації щодо демонтажу чи перейменування.
Юридичні особи повинні змінити свої назви впродовж місяця до 21 червня, ЗМІ – до 21 серпня. Знаки для товарів і послуг, які містять обмеження згідно закону, мають бути змінені до 21 листопада.
Винятки для перейменування становлять назви, пов’язані із видатними радянськими діячами української науки та культури, а також із рухом опору та вигнанням нацистських окупантів із території України.
- Важливо те, що жодних спеціальних обмінів документів закон не передбачає. Тобто, жителям міста Щорс не потрібно буде змінювати паспорт, де зазначатиметься, що це вже, наприклад, Сновськ, – зазначив Сергій Бутко.
За повідомленням представника Українського інституту національної пам’яті в області, під час зміни назв вулиць, площ, міст перевага надаватиметься іменам, що дані при їх виникненні.
Яким чином змінювати найменування вирішуватиме лише громада. Місцева влада та Український інститут національної пам’яті мають лише надати найбільш історично справедливі варіанти.
Також до уваги братимуть перейменування на честь воїнів, що відстоюють або віддали своє життя під час Революції Гідності та антитерористичної операції.
Важливо і те, що Чернігівщина один із найперших регіонів України, де громадськістю впорядковано збірник “Чернігів європейський. Повертаємо історичну пам’ять та справедливість”. Це практичний посібник із декомунізації для Чернігова та всієї країни.