Вчора, 2 червня, відбулася чергова поїздка “Менщини туристичної”.
Вікторія Неруш: “Маленька дівоча компанія подолала близько 45 км аби насолодитися красою нашого краю. Були пригоди – проколоте колесо, але жителі Прогресу, родина Громиченків прийшла на допомогу: поремонтували, напоїли свіжою водою, супроводжували околицями села ще і шмат сала дали в дорогу! Ох, як же воно смакувало нам на свіжому повітрі.
Яке ще диво-дивне та чудо-чудне було? Розказую.
Ще гарніше стало біля сільського клубу у Величківці – клумби, нові інсталяції, обладнані місця для сміття, лавочки, гойдалки. І таким приємним сюрпризом була вранішня кава від дівчат – в.о. старости Тетяна Яковенко та працівниць культури, які застали нас несподівано на їхньому подвір’ї. А ще в село ведуть швидкісний інтернет, навіть у вихідний працюють!
Забралися ми у Киселівці на славний острів, де колись так гуляли Івана Купала, що аж земля дрижала! Тепер там зарослі кропиви. Вже декілька останніх років втрачена традиція проводити саме тут це свято… Скрізь у Киселівці (вдовж доріг, на галявинах, біля адмін. будівель) ми побачили насаджені молоденькі дерева: сосни, каштани, які вже прийнялись і милують око подорожніх.
У Прогресі – повний регрес… Але життя існує – чимало люду снувало біля своїх домівок, хто порався з худобою, хто з дітьми, дровами, пранням, а до інших міські гості приїхали позасмагати та відпочити. А де домівки покинуті – така туга находить…
Компенсує прогресівський регрес їх природа – відомі всім кароськівські рибні ставки. Куди не кинеш оком – голубі плеса водойм, обрамлені зеленими шатами очерету. А в небі кружляють лелеки, білі та сірі чаплі і … чайки! Закриєш очі і ти вже в Одесі, Миколаєві чи в Криму.
Окрасою Олександрівки (це вже Корюківський район) є “біг-бен” на приміщенні сільради – електронне табло, що сповістило нас про час та про те, що + 37 градусів надворі. Не залишив нас байдужим і магазин з рідною назвою «Менський», де чоловік-продавець відпустив нам хліба і солі до прогресівського сала-дарунку.
Підобідавши, ми рушили додому, і дорога нам здалася якоюсь короткою, згори і за вітром, Втім, як і завжди. Подорожуйте рідним краєм! Ще стільки у нас є непроторенних доріг та стежок!”
Джерело: http://bit.ly/2XopAkD