Менський краєзнавчий музей імені В.Ф. Покотила
Частина друга
Нова хвиля єврейських погромів прокотилася під час революційних подій 1905 – 1907 років. Є згадки про погроми 13 єврейських будинків та 5 крамниць у Дягові.
У 1926 році євреїв було 1321 чол. (або 18, 2%), а на 1939 рік у Мені та навколо проживало 586 євреїв. Найбільші спільноти були в Мені, Березному, Макошине, Блистові.
З початком Другої світової війни частина єврейських сімей змогла евакуюватись на схід. Вже 8 вересня 1941 року Мена була окупована нацистськими загарбниками. Перші розстріли відбулися у Мені вже 15 жовтня. Дані про кількість розстріляних різняться, так на місцевому єврейському кладовищі було вбито 124 єврея. Тут, до речі, знаходяться і могили вбитих під час подій Української революції 1917 – 1921 років.
29 листопада біля залізничного мосту через Десну в Макошине було розстріляно 50 місцевих євреїв. 28 листопада на території дитячого будинку в Домниці були розстріляні 34 дитини, в тому числі п’ятеро єврейських хлопчиків та дівчат. 20 грудня у Мені було розстріляно 20 євреїв з Блистови. Останній масовий розстріл відбувся 2 лютого 1942 року в полі на старій Куковицькій дорозі, де полягло близько 50 останніх євреїв Мени. Розстріли продовжувались і пізніше, щоправда вже не були такими масовими. Так, 7 лютого 1943 року поблизу школи у Макошине було розстріляно 28 чоловік, в тому числі і 9 останніх євреїв селища.
З усіх розстріляних євреїв нам відомі імена 198, що були вбиті на єврейському кладовищі у Мені, імена 45 вбитих у Макошине, 36 імен в Березному та 25 імен в інших населених пунктах. Це складає всього 30 % від всієї кількості. 106 солдат- євреїв загинули на фронті.
Джерело: https://bit.ly/3RxWGf6