Володимир Гузій
“Село Киселівка (Кисіль городок, Чепіжин).
Поселення сіверян 3-4 ст. Городище 11-13 віку в ур. Уснежин з ровом і валом в лісі, площею в 2 десятини.
Казали, що там була ріка, знаходили залишки кораблів. Неподалік кургани названі Будище.
Монголи зруйнували тут городище Чепіжин-городок. Кисіль-городок – від імені власника, брата відомого шляхтича Адама Киселя Свентольдича.
Чепіга – ручка плуга, Чепіжин – град землеробів.
До віри царю було приведено у 1654 р. 248 козаків у Миколаївській церкві.
На Старосвітському городищі був острожок з ровом, воротами, вежею (раніше панський двір-замочок). У 1666 р. пашенні люди платили податок з 69 дворів (76 волів, 52 коні). Глухівські статті 1669 р. підписав киселівський сотник Герман Михайлов, а Конотопські статті 1672 р. – сотник Кондрат Бутович.
Згадується Іван Ковтун – хорунжий Киселівки у 1761 р. За переписом 1781 р. – маєтність родини дворян Лисенків, 180 козацьких хат і 36 хат посполитих, церква, навколо села- 20 хуторів.
У 1885 р. – 3114 жителів у 445 дворах, 3 постоялки. За переписом 1897 р. – 4808 жителів, 679 дворів, земська школа.
На річці Мена була купальня з насипаною галькою і штучним грайливим водоспадом.
У киселівській комуні вже з 1923 р. не було харчів. Комунари голодували. 1924 р. – 669 дворів і 3202 жителі. З 1938 р. – торфопідприємство і брикетний завод. На війні загинуло 320 селян. 1973р. – 701 двір і 1897 жителів.
Киселівка відома як кобзарське село. У 1930 р. у Харкові зібрали з’їзд народних співців – сліпців. Після з’їзду сліпців розстріляли. А інструменти спалили. Кобзар Лука Думенко (Дума), лірник Левко Граб були репресовані.
Проживає нині 1022 жителі.
Кутки – Бекет (сторожовий пікет), Зарудка (заріччя), Бабичівка.
Село Комарівка (Кути).
Виникло серед непрохідного лісу на р. Конотоп біля Киселівського торфового болота Мокрець. Нині 41 житель у 27 дворах.
Кутки – Кресяни, Євуси, Балкон («хата була з балконом»); болото – Бандитський (повстанський) острів.
Село Прогрес (х. Короське) на р. Мена.
Велике киселівське торфовище відоме з 1919 р. Працювала торфовидобувна артіль «Прогрес» з 1938 р. Нині проживає 92 жителів”.
Джерело: “Менщина туристична” https://goo.gl/CBjZoR