Менський краєзнавчий музей імені В.Ф. Покотила
Кожного року ми згадуємо трагедію, яка сталася 28 листопада 1941 р. в Домницькому дитячому будинку. Ні, це було не природне стихійне лихо, яке забрало життя 90 дітей, це було людське зло. Неможливо осягнути, як людина може вбити безневинну дитину, але події сьогодення доводять, що людське звірство нікуди, на жаль, не зникло й в наш час, а з кожним днем набирає все більші оберти. росія так само, як і фашизм ХХ століття, вбиває наших людей, не жаліючи ні старих, ні малих.
Тоді, в кінці листопада 1941 року, загинули з голоду та були розстріляні 90 психічно хворих дітей віком від 8 до 16 років, та 8 людей з обмеженими можливостями похилого віку. Німецька комендатура, руками новопризначеної завідувачки дитячого будинку – Сенкліти Ворони, спочатку морила голодом (з голоду померло 30 дітей та двоє літніх інвалідів), а потім цинічно та безжально розстріляла вночі напівсонних дітей.
Треба зазначити, що на розстрілі були присутні німецькі офіцери з охороною, але німці дітей не вбивали. Дітей розстрілювали поліцаї.
12 лютого 1944 року, після визволення території Чернігівщини, над катами відбувся судовий процес, останнім винесли вирок – смертна кара через повішення та конфіскацію всього майна.
13 лютого 1944 року о 12 годині на центральній площі Чернігова вирок був приведений у виконання. До сьогодні на головній площі Чернігова зберігся балкон, на якому повісили злочинців.
Джерело: http://tiny.cc/y6xfvz