Матеріал Менського районного краєзнавчого музею імені Покотила
Початок села Блистова має дуже глибоке коріння. Люди тут селились ще в епоху кам’яного віку, про що свідчать знайдені на території села кам’яні сокири, молотки та інші знаряддя праці. На околицях знайдено три поселення неоліту (V–IV тис. до н. е.), одне поселення бронзи (II тис. до н. е.) і одне раннє слов’янське (III–V ст).
Тисячі років тому наші пращури сіверяни будували житло біля річок, де знаходили собі найкращі умови для існування. Вони займалися рибальством, тваринництвом, хліборобством, організовували територіальні общини. Для захисту від набігів ворожих племен кочівників, предки огороджували свої поселення високим частоколом та обкопували глибоким ровом. Такі поселення мали назву “город”. Всі історичні події того часу тримались лише на усних переказах. Писемність почала зароджуватись тільки в ІХ ст.
Назва села, за думкою багатьох, пішла з відповіді на питання: “Де ти живеш? — Близ ставу!”. Звідси — Блистова. Ріка Пулка, на березі якої розташоване село, дійсно являла собою великий став. За історичними даними (записи Філарета Гумілевського та Юрія Виноградського) давня назва села — Блиставичі, а за записами історика Шафонського — Блистова. Історик Н. А. Насонов в своєму творі “Русская земля и образование територии древне-русского государства” (1951 р.) стверджує, що на цьому місці раніше стояв город Блестов (або Блестовит).
Город Блестов згадується в Іпат’євському списку літопису на 1151 р. Там же вказано, що недалеко від нього розташовані по гирлу Десни міста Хоробор та Сосниця. В час татарського нашестя ці міста, як город Блестов, були знищені.
Професори Голубовський і Насонов в своїх творах притримуються тієї думки, що Мена — це давне місто Хоробор, але в дійсності, за іншими джерелами, останній стояв на території нинішнього села Макошино.
У творі Русова “Описание Черниговской губернии” (т. І, г. Чернигов,1898г.) згадується Блистовське озеро, як про одне з найбільших озер долини Десни, в межах Сосницького уділу. Там же згадується про існування села Блиставиці (XVI ст.).
У період знаходження Чернігівщини в складі литовсько-руської держави (вона потрапляє до її складу біля 1325 р.) до назви “Блестов” литвини додали улюблене закінчення “ичі” — маємо Блиставичі. Під такою назвою село фігурує в “Реестре границ Черниговских” датованих 1543–1526 рр., але за своїм змістом відноситься до XV ст. (“Акт Министерства Юстиции”, т. І, 1897 г.). Сама назва Блестов (Блестовичі), напевно, походить від блиску води в озері при ньому.
Фото: http://wikimapia.org