Матеріал Менського районного краєзнавчого музею імені Покотила
Макошине – селище міського типу Менського району, розташоване на правому березі річки Десна.
Макошине відноситься до стародавніх слов’янських поселень, його назва походить від язичницького божества (одні джерела) і древнєслов’янського Макош – покровителька родючості та жіночої плодовитості, символізувала собою берегиню роду. На честь цієї богині і було назване селище Макошине.
На місці сучасного селища існувало місто Хоробор, яке згадується в літописі під 1153 році. У літописі під 1153 роком йде мова про мирний договір між Новгород–Сіверським князем Святославом Ольговичем та Чернігівським князем Ізяславом Давидовичем, які для переговорів зійшлися на межі своїх володінь біля Хоробора.
У 1239 році Чернігівщину захопили татари, і вона опинилася у васальній залежності від Золотої Орди. Це був період занепаду. Хоробор теж був зруйнований монголо – татарами, про те існувало ще деякий час ( у 1399 році воно згадується як місто Глинського)
Востаннє Хоробор згадується на початку ХVІ ст, як велике село, що налічувало 100 дворів. У документі, що зветься « Опис границ Черниговских» місто Хоробор датується під 1523 роком, причому у списку між Ушнею і Сосницею. Хоробор був значним на той час містом. За описом 1523 року, в Ушні було 15 дворів, у Сосниці – 30 дворів, у Хороборі – 100. Останнє згадується Хоробор під 1581 роком. В І половині ХVІІст. він, очевидно, був зруйнований.
На карті відомого французького вченого і мандрівника Г.де Боплана, який протягом 1630-1648 років кілька разів побував в Україні, Хоробора вже нема, хоча Сосниця і Макошине зазначені.
У земельному акті 1742 року серед володінь Макошинського монастиря вказані поле і сіножать біля «городища великого», тобто, біля залишків значного міста. Отже, всі документи свідчать, що давньоруське містечко Хоробор знаходилось між Макошиним і Сосницею, точніше поблизу Макошин.
Джерело: https://bit.ly/31Shx3e