На рубежі першого і другого десятиліття минулого століття в містечку Мена відкрилося перше в його історії фотоательє.
Власницею його була Х.Генс.
Як стверджує Геннадій Слизов у групі “”Менщина, Сосницький повіт”, серед трьох десятків фотографів дореволюційної Чернігівської губернії Хава була єдиною жінкою-власницею фотоательє.
Народилася Хава в 1882 році ймовірно в сім’ї Мойсея Генс – ребе (вчителя) єврейської початкової школи (хедера). Вже будучи власницею фотоательє, вийшла заміж за Григорія Болотіна. Фотоательє стало іменуватися Х. М. Болотіна (кол. Генс). У сім’ї в Мені народилося двоє дітей Софія (1914-1997) і Абрам (1917). Софія все життя пропрацювала вчителькою, Абрам в дев’ятнадцятирічному віці потрапив під сталінські репресії.
На початку двадцятих років сім’я переїжджає в Ростов, потім живе в різних містах Кавказьких Мінеральних вод (П’ятигорськ, Желєзноводськ). Ймовірно, у цей період Хава змінює ім’я, дане їй при народженні, на Єву, що створить деяку плутанину при пошуку відомостей про її життя. Хава Мойсеївна прожила довге життя, померла в Грозному в 1968 році, похована на місцевому кладовищі.
За спогадами онука Х.Генс, в сім’ї довгі роки зберігався фотоапарат на тринозі, як пам’ять про колишнє життя.
Цікава історія другої фотографії з написом Болотіна (Генс), датованої 1916 роком. На початку 2020 року до мене звернулася дослідниця з Харкова, що займається розшуком відомостей про Єву Генс (Болотіної). А буквально через місяць на просторах інтернету була знайдена згадана раніше фотографія. Ось як про це пише правнучка Х.Генс-Катерина Григор’єва:
“Ця фотографія з’явилася у мене всього лише рік тому, але це справжня сімейна реліквія, яка пройшла дивовижний шлях, щоб повернутися в сім’ю. ….
Мені через треті руки повідомили, що на інтернет-аукціоні «Мішок» виставлена фотографія, зроблена фотографом з Мени, знаючи, що мене цікавить це місце. Зайшовши на сторінку і подивившись на штамп, я не повірила своїм очам! Наша!
Я зв’язалася з продавцем і в червні 2020-го оплатила фото. Але тут виявилося, що саме фото було не у продавця в росії, а у Великобританії (!), і через ковід шансів отримати його в реальності було дуже мало. Тоді я вирішила не засмучуватися, а просто чекати. Через 2 місяці фото було у мене в руках.
Завдяки штампу на зворотному боці, зійшлися всі деталі: Х.М. Болотіна (кол. Генсъ). Підтвердилося, що це саме наша прабабуся вказана в довіднику Попова. А буква Х. – швидше за все, єврейський варіант імені Єва – Хава. Дивно, що такий ланцюжок випадковостей привела цю фотографію через роки і через різні країни в будинок якраз в той момент, коли я чекала третю дитину і багато думала і розмірковувала про свою сім’ю і наших коренях».
“Місцеві медіа”