⠀
Вчора, 1 травня, відбулася подорож “Менщини туристичної” до Сновську.
⠀
Вікторія Неруш: “Сьогодні про поїздку до Сновська розкажу ґрунтовно.
⠀
“Сумашедші!” – казали на нас, ті, хто лишився на диванах. Згодна, трохи ми такі))) Ми, вісім відчайдух, всупереч прогнозам погоди та 8-ми градусам травневого тепла вирушили за пригодами!
⠀
Електричка виявилася зручним способом пересування та транспортування велосипедів: тепло, мало людей, отож наші велосипеди в проходах не заважали, і дешево – 18 грн.
⠀
Велика справа – друзі! Нас зустрічали у Сновську громадські активістки, небайдужі снов’янки Світлана Кузьменко з колегою та екскурсовод Валентина Москаленко.
⠀
І ми всі разом рушили знайомитися з містом. Для мене стало відкриттям, що Сновськ – це не тільки Щорс (як стереотипно про нього уявлялося), а це – місто-залізниця. Воно заснувалося на залізниці за 100 км від Бахмача та 100 км від Гомеля, як потреба в ДЕПО для ремонту поїздів, і виконує цю функцію вже півтора століття!
⠀
І тут почався… дощ. Не можу сказати неочікувано, бо ми всі знали, що він буде, але не знали коли. Швидкий шопінг по Сновську – і ми всі закупилися накидками-дощовиками та рукавицями (бо 8 градусів у дощ відчувається як нуль). І продовжили екскурсію.
⠀
Які оригінальні та нетипові будівлі та інтер’єр Депо, Будинку культури залізничників (він же слугував знімальним майданчиком фільму “Важкий пісок” по роману А.Рибакова). Далі змістовна екскурсія краєзнавчим музеєм та будинком залізничника (так на сьогодні зветься будинок сім’ї Щорса).
⠀
Потім був обід – такий бажаний на той час гарячий чай та швидке обслуговування у кафе “Вітамінка” – рекомендуємо – всі страви вже готові і не потрібно довго чекати, їх швидко підігрівають. Чим нас зігрівали сновськи подруги розписувати не будемо, але це було так доречно, коли мокрі ноги та рукавиці.
⠀
Дощ вгамувався, і ми одноголосно прийняли рішення повертатися додому не електричкою, а велосипедами”
⠀
Джерело: http://bit.ly/2JbgoMy
⠀