Макошинець Віталій Назаренко влаштував концерт для конотопських інтернатівців. Фото
Нещодавно, Віталій Назаренко з смт Макошине разом із другом провели концерт для дітей з розумовими та фізичними вадами в Конотопському будинку-інтернаті.
Студенти Конотопського медичного училища на чолі з Віталієм та Яном Дубиною влаштували концертну програму, в якій брали участь самі студенти.
Також із майбутніми медиками була викладач медичного навчального закладу Галина Колесник.
Окрім концерту, небайдужа молодь принесла подарунки хворим дітям: солодощі, розмальовки та набори кольорових олівців.
На даний час у Конотопському будинку-інтернаті знаходиться 125 дівчат віком від від 3 до 35 років.
Захід відбувся за підтримки підприємця та мецената Олександра Кирія.
Макошинець Віталій Назаренко наразі студент медучилища в Конотопі. За ініціативи цього активного українця був збудований дитячий майданчик в Макошиному, проведений концерт для літніх людей у Стольненському будинку престарілих.
В цього хлопця стільки ідей і натхнення допомагати людям та країні не дивлячись ні на що, тільки диву дивуєшся.
На запитання, чи важко було Віталію домовитися з керівництвом будинку-інтернату у проведенні концерту, він відповів: “Керівники пішли одразу назустріч, вони були задоволені з цього приводу, та й медучилище вже не один рік відвідує інтернат.”
Кожен вибирає свій шлях, кожен обирає пріоритети згідно своєї совісті. Хтось з надією йде по життю вперед, хтось вважає непотрібним сходити на вибори та віддати свій голос за своє ж майбутнє та майбутнє свого села чи міста.
Постає питання, чи дійсно так важко зробити найпростіше – почати просто з себе, своїх думок і вчинків?
Мабуть, для більшості це залишиться найважчим, бо найпростіше – це звинуватити владу, віддати шоколадку лікарю, конверт з грошима ректору чи начальнику будь-якого іншого закладу або установи.
Ми самі привчаємося давати і брати хабарі замість того, щоб вивчати свої права і повною мірою ними користуватися.
Права ми маємо, а от використовувати їх і жити по совісті чи йти по головам – вибір кожного особистий. І не потрібно потім дивуватися вчинкам своїх сусідів, однокурсників, колег, влади, і взагалі країні, в якій ми живемо.




