Нещодавно читачка “Менщини” стала свідком булінгу серед підлітків – https://bit.ly/3NgcNgs
Ми направили запит до поліції, де цікавилися, яке покарання можливе при булінгу, хто нестиме відповідальність та що робити, якщо став свідком булінгу.
Відповідь публікуємо: “Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному здоров’ю потерпілого, тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від редакції – від 850 до 1700 грн) або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
Діяння, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів (від 1700 до 3400 грн) або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.
Діяння, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від 14 до 16 років, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.
Діяння, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від 14 до 16 років, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від 100 до 200 неоподаткованих мінімумів, або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.
Неповідомлення керівником закладу освіти закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу – тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподаткованих мінімумів або виправні роботи на строк до 1 місяця з відрахуванням до 20% заробітку.
Типовими ознаками булінгу є:
– систематичність (повторюваність) діяння;
– наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
– дії або бездіяльність булера, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога.
Потрібно відмежовувати такі поняття як конфлікт і булінг, адже не кожен конфлікт є булінгом.
Цькування – це тривалі, повторювальні дії, а одинична конфліктна ситуація булінгом не вважається.
Порядок реагування на доведені випадки булінгу:
1. Усі учасники освітнього процесу у разі виявлення випадків булінгу в обов’язковому порядку протягом дня повідомляють керівника закладу освіти у письмовій формі (заява). У день подання заяви видається наказ по закладу освіти про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб.
2. Створюється комісія з розгляду випадків булінгу зі складу педагогічних працівників (у тому числі психолог, соціальний педагог), батьків постраждалого та булера, керівника закладу освіти.
3. Комісія протягом 10 днів проводить розслідування та приймає відповідне рішення.
4. Якщо коміся визнає, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, про це повідомляються уповноважені підрозділи Національної поліції та Служба у справах дітей.
5. Якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий чи його представники не згодні з цим, то він (вона) може одразу звернутись до поліції.
6. Рішення комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів комісії.
Потерпілий чи його/її представники також можуть звертатись відразу до уповноважених підрозділів Національної поліції (зокрема до ювенального інспектора) та Службу у справах дітей з повідомленнями про випадки булінгу”.