Юрій Івченко: ”Завжди треба розвиватися, самовдосконалюватися та вміти конкурувати”
Минулого четверга, 11 жовтня, гостем зустрічі “Чай з…” став один з відомих особистостей Мени Юрій Івченко. Пан Юрій – людина, яку багато хто знає, та про яку мало що знають. “Менщині” та учасникам чаювання вдалося поспілкуватися з ним особисто та дізнатися про життя та погляди цієї “не публічної” постаті.
Юрій Миколайович народився і виріс в Мені, у відомій сім’ї для нашого району. Дідусь нашого гостя – Павло Кирилович Сич, перший секретар Менського райкома партії: “Часто ходили з дідусем на полювання, багато часу проводили разом. Він багато чому мене навчив, завжди казав, що треба розраховувати тільки на себе і ніколи не здаватися”.
Навчався в Білій Церкві, у сільськогосподарському університеті на спеціальності “Економіст-менеджер по зовнішньо-економічним зв’язкам у структурі АПК”. У студентські роки завжди намагався підробляти: “Працював, де придеться: розвантажував вагони, підробляв у банку, приганяли машини з-за кордону… різного було”.
“Після університету мене запросили працювати у Міністерство сільського господарства. Але я відмовився. Мені не подобається жити у великому місті. Те запрошення й досі висить у мене вдома в рамочці”. Після відмови працювати у Міністерстві, Юрій Миколайович повернувся до рідного міста, де почав свій бізнес – займався запчастинами до сільськогосподарської техніки. Потім керував заводом продовольчих товарів у Мені у кінці 90-х – початку 2000-х.
Дружина пана Юрія – приватний підприємець, власниця мережі магазинів та піцерії “Вишуканий смак”. У вільний час Юрій Миколайович допомагає дружині у веденні бізнесу. Так, виділяє декілька правил: “Завжди треба розвиватися, самовдосконалюватися та вміти конкурувати”.
Також ми поцікавилися у пана Юрія, чи не планує він піти стопами свого діда і зайнятися політикою, на що він відповів: “Політика – брудна справа. Я людина прямолінійна, тому так працювати не зможу. Я – аполітичний”.
“Менщина” на своїх чаюваннях започаткувала нову традицію. Наші гості розповідають про свої “життєві правила” – продовжуючи текст речення. Просимо до уваги відповіді Юрія Івченка:
Я ніколи не… вживав наркотиків.
Я пишаюсь… дітьми.
Найкраще себе почуваю коли… нічого не роблю.
Для мене важливо щоб… все в сім’ї та друзів було добре.
Насправді я дуже боюсь… висоти.
Для щастя мені просто необхідно… родина.
Ніхто навіть не здогадується про те, що я… американський шпіон )))
Мрію купити… рушницю.
Ніколи не навчусь прощати (що?)… людина не має права когось прощати чи не прощати.


