Як розпізнати фейк, як не піддатись на маніпуляцію, зрештою, як навчитись розуміти: де правда, а де ні – про все це ми запитали в Юлії Ковтун – досвідченої фахівчині у медіа та громадському секторі, членкині Чернігівської громадської організації “Агенція міських ініціатив”.
- Як же розпізнати фейкову, недостовірну інформацію? Ми радимо людям звертати увагу на наступне.
- Будьте пильні, коли є посилання на маловідомі або неіснуючі джерела.
-
Фейковими є дані, якщо всі посилання на соціологічні дані без вказання вибірки, замовника, географії, похибки, дати, посилання на результати дослідження. Тобто немає додатково підтвердженої інформації.
-
Неправдивою вважається інформація, що взята з соцмереж, з облікових записів, які не перевірені, або у безіменних експертів.
-
Вас має насторожити посилання на представників структур, яких не існує в реальності. Велика вірогідність, що це буде фейк. Також якщо інформація подана від організацій, які були помічені в поширенні неправдивих даних, то ці дані вважаються недостовірними.
-
Неправдиві цитати, а саме – перекручення того, що сказали насправді/ повністю вигадані цитати/неправильний переклад цитати.
-
Слідкуйте за вказаними каналами – особисті мобільні телефони, банківські картки. Наприклад, якщо це збір на якісь цілі і вказані неофіційні дані, то й інформація є недостовірною.
-
Скріншотам вірити не можна. До тексту додано скріншот нібито вебсторінки офіційного джерела, а не посилання на джерело. Будьте пильні, такі дані здебільшого неправдиві!
-
Відсутні посилання на вебсторінки офіційних джерел інформації. Достовірна інформація завжди має мати офіційне джерело.
-
Якщо ви читаєте відверто абсурдну інформацію, яка подається як щось сенсаційне, то це – фейк.
Резюмуючи. Відповівши на ці запитання ви відразу зрозумієте, чи достовірний текст ви читаєте, чи ні:
Звідки інформація?
Хто автор?
Де сталося?
Коли сталося?
Що зображено?
Чи є протиріччя?
Навіщо це поширюють?
Підготувала Юлія Руденко