У листопаді передчасно пішов із життя Сергій Скоробагатий, відомий футболіст Менщини – http://tinyurl.com/679zff3x
Як повідомила Менська міськрада, у січні 2024 року планується провести перший розіграш Кубка на його честь. Також у приміщенні Менської дитячо-юнацької спортивної школи буде створена експозиція, де будуть представлені його нагороди, медалі, фото – http://tinyurl.com/mr2sehj4
Олександр Карпенко, начальник відділу фізичної культури та спорту Менської місьради, надав коментар “Менщині”: “Ідея провести Кубок з мініфутболу пам’яті Сергія подав міський голова Геннадій Примаков. Це буде відкритий турнір. Будь-яка команда може подавати заявку. Від кількості команд, які зголосяться брати участь у турнірі, залежатиме формат змагань.
Вже подали заявку на участь поліція, буде команда освітян, ДСНС завжди брала участь. Це може будь-яка команда з будь-якого населеного пункта, де знали Сергія.
Менська міська рада бере на себе все фінансування: подарунки, кубки, атрибути, чай, печиво і т.д. У нас є Програма, відповідно до якої буде здійснене фінансування.
Зі мною зв’язався друг Сергія – Володимир Мойсеєв. Він повідомив, що всі нагороди у нього. Куточок із нагородами буде в ДЮСШ. Ми його облаштуємо, під турнір буде відкриття.
Сергій – легендарна особистість. Я не знаю людини, яка б його не знала… Це був Спортсмен з великої літери”.
Володимир Мойсеєв: “Ми почали дружити, коли я був у 5 класі, а він – у 7. Подружилися, бо обоє любили футбол.
Пішли на гурток футболу до Анатолія Григор’єва. Тоді лише він був тренером. Звідси все і почалося.
Тоді Сергію запропонував грати у команді “Коло” Микола Прокопенко. Це була його перша команда. Грав у команді, де треба було: був нападником, захисником, напівзахисником, воротарем…
Колись казав, що якби його батьки раніше віддали кудись у спортивну школу по футболу, то, він був впевнений у цьому, він би став видатним футболістом.
Він грав за обласну команду “Інтерагросистема”, виходив в основний склад завжди. І за інші команди області та районів грав. Багато його знали та запрошували.
Дуже переживав за футбол. Коли було, що команда програвала, то навіть плакав.
Коли він помер, то я забрав всі нагороди, щоб вони не пропали ніде. Декілька медалей поклали йому у могилу.
Ми із Сергієм Морозом, Євгенієм Доценком (його друзями та товаришами по футболу) вирішили, що треба зробити якийсь куточок, щоб про Сергія пам’ятали.
Олександр Карпенко, до якого ми звернулися, підтримав нас.
Зараз я привів всі нагороди у порядок – почистив, помив. Тепер вони займуть гідне місце. І про Сергія пам’ятатимуть”.