На Менщині сьогодні діє багато релігійних конфесій, з’являються нові. Щоб зрозуміти, яка між ними різниця, “Менщина” поговорила з настоятелем Свято-Покровської церкви у Дягові Віталієм Тихоміровим. Пропонуємо до уваги його бачення цього питання:
“Бог – єдиний” – це привід для діалогу, співпраці та взаємопорозуміння між християнами різних конфесій. Але в той же час, Бог – один лише для християн, юдеїв та мусульман. Є релігії, які взагалі не визнають ніяких богів, а є такі, що мають численну кількість божеств.
Тоді ж в чому справа? Чому ми так по різному сприймаємо Бога? От, наприклад, я знаю, що в Антарктиці зараз холодно, і там всі вдягаються у зимовий одяг, а в нас – тепло, і ми вже не можемо вдягнутися так само, хоч сонце то одне для всіх. Але не лише сонце впливає на погоду, так само впливає і теплі та холодні течії океану, і вітер, горні хребти, та ще ціла низка обставин. Теж саме можна сказати й з приводу пізнання Бога та шляху до Нього. Так само дорога від Чернігова до Києва одна, але кожен їде по ній по своєму, один – правильно, інший – ні, і не всі досягнуть кінцевої зупинки.
Великий вплив має людський фактор: рівень освіченості, знання історії, вміння читати книги, бо неможливо зрозуміти текст, не знаючи контексту. Людині 21 століття дуже важко зрозуміти текст написаний багато століть тому – йому треба заглибитися в світ минулого, зрозуміти як мислила людина того часу, і що хотіла передати своїми словами.
Якщо ми хочемо зрозуміти Біблію, то нам треба згадати слова Апостола Петра: “Жодне пророцтво в Писанні не може бути розтлумачене тільки людиною, бо ніколи не було пророцтва з волі людини. Ні, люди говорили те, що сходило від Бога, та їх спонукав Дух Святий”. Тобто без Бога не можна зрозуміти Боже.
Різні конфесії з’явилися тому, що різні люди по-своєму тлумачили Святе Писання. Про це далі говорить апостол Петро: “Однак як серед народу Ізраїля були лжепророки, так і серед вас будуть лжевчителі, Вони внесуть згубні єресі, які приводять до погибелі”.
В апостольські часи послідовників Христа називали християнами, розділення не було. Звичайно були розбіжності поглядів, але в християн був спільний ворог – язичники Римської імперії, який їх об’єднував.
У 1054 році церква розкололася на православну і католицьку. Причиною стали більш політичні питання, та розподіл влади. Протестантство з’явилося в 16 столітті на Заході, в протест католицизму.
Наразі існує, грубо кажучи, “конкуренція” релігійних конфесій. До 90-х років, був “железный занавес”, і таке явище ще не так чітко прослідковувалось, бо у нас була поширена, в основному, Православна церква, менш Католицька. Коли “завіса” рухнула, то на територію України прийшла велика кількість місіонерів різних конфесій, кожен з яких стверджував, що його церква – істинна.
Але нам потрібно усвідомити, що, люди хочуть не політики та постійних чвар. Церква повинна займатися спасінням душі людини. Політика, колір шкіри, ґендерна приналежність – це все другорядне. Якщо ми другорядні речі ставимо на перший план – це вже не церква Христова, а незрозуміло що.
Також часто люди звертають багато уваги на особистість священика, але в першу чергу треба думати про те, що ми йдемо до Бога, а не до людини. Коли ми хворіємо, нам важливо, щоб нас вилікували, а не особисті проблеми лікаря.
В нашій церковній громаді ми намагаємося проводити зустрічі з людьми, вивчаємо Святе Писання, обговорюємо питання, які не зрозумілі. Кожна людина має шукати істину. А Істина – це Ісус Христос, Бог, який втілився і став Людиною задля нашого спасіння.”