Юрій Стальниченко: “Якщо ми не погоджуємо цей тариф тоді, як орган місцевого самоврядування, можемо затвердити нижчий. Але в такому випадку, різницю, яку подав суб’єкт і тим, що ми затвердили, необхідно буде відшкодовувати з місцевого бюджету”
25 листопада ТОВ «Менський комунальник» сповістив менян про підвищення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, заплановане з 1 січня 2025 року. Володимир Білик, директор «Менського комунальника» пояснив, що основною причиною збільшення тарифів стало зростання вартості енергоносіїв та інших витрат https://t.me/menshchyna/25711
Журналістка «Місцевих медіа» взяла інтерв’ю у Юрія Стальниченка, секретаря Менської міської ради, що тимчасово виконує обов’язки міського голови, який детальніше розповів про здорожчання тарифів на воду.

– З якого часу ТОВ «Менський комунальник» займається водопостачанням та водовідведенням у Мені?
– Договір з ТОВ «Менський комунальник», як з товариством з обмеженою відповідальністю, укладено 1 січня 2003 року. Проте підприємство за час свого існування кілька разів переживало реформи: з 1960-х років воно мало назву «Комбінат комунальних підприємств», з 1980 року – «Виробниче управління житлово-комунального господарства», а з 1997 – ВАТ «Менський комунальник». Виходить, сам процес роботи було запущено з початку будівництва мережі. Водопровідні підприємства надавали послуги – спочатку комунальні, які в процесі масової приватизації перетворилися на приватні.
– Система водопостачання та водовідведення у Мені – це комунальна власність? Кому вона належить?
– Не вся. Більша частина системи – комунальна. У нас є договір на обслуговування саме комунальної частини, але є і приватні гілки, власники яких самостійно їх обслуговують. Були випадки, коли люди, що будували ділянки водогонів, передавали їх у комунальну власність. Після прийняття такої ділянки в комунальну власність, ми складали додаткову угоду та передавали на обслуговування товариству.
– Якщо гілки перебувають в комунальній власності, то хто їх обслуговує?
– У Мені всю комунальну власність обслуговує ТОВ «Менський комунальник».
– У разі аварії, хто сплачує за ремонт системи водопостачання та водовідведення?
– Згідно договору, підписаному в 2003 році, поточні ремонти має виконувати надавач послуг, а капітальні – громада. Якщо є некомунальна власність, то її обслуговують самі мешканці.
– Майно комунальне, як ви сказали, на яких засадах його використовує ТОВ «Менський комунальник?»
– «Менський комунальник» працює згідно договору, який діє з 2003 року.
– Це договір оренди? Яку суму місцевий бюджет отримує щомісяця від ТОВ «Менський комунальник»?
– Щороку при прийнятті бюджету, коли ми розглядаємо місцеві податки, «Менський комунальник» звертається з проханням про надання пільги, а також просить не збільшувати тариф. Якщо пільгу не надавати, то сума тарифу на воду збільшиться.
– Пільгу на що вони просять?
– На оренду комунального майна, яку «Менський комунальник» сплачує в розмірі близько 500 гривень.
– За який період платиться 500 гривень? За рік?
– Так, за рік. Якщо суму оренди збільшити, або не надати пільгу, то всю орендну плату повинні будуть сплатити користувачі, тому вода для них буде дорожчою. Пільги приватному бізнесу ми надаємо не просто так. Після звернення підприємства щодо отримання пільги, ми пишемо обґрунтування, звертаємось до Антимонопольного комітету. Після погодження комітетом питання виносимо на сесію, де за нього голосують депутати. «Менський комунальник» з моменту укладання договору щороку просить надати йому пільгу. Ми завжди йдемо на зустріч.
– На який термін є чинним договір оренди? Чи можна його розірвати у разі потреби однією зі сторін?
– Умови прописані в договорі. Його вже намагалися розірвати. Проте такі питання можуть вирішуватися або на умовах нового договору, або через суд. У 2021 році договір продовжили на 5 років, тобто до 1 червня 2026 року. У 2021-му термін дії договору добігав кінця, тому міськрада запропонувала, щоб «Менський комунальник» до періоду проведення конкурсу, надавав свої послуги. Адже для того, щоб розірвати договір, треба аби більшість депутатів підтримали цю пропозицію. Так як не назбиралася потрібна кількість голосів ні «за» ні «проти» розірвання договору оренди, ми пішли на компроміс і продовжили термін дії угоди.
– У разі розірвання договору, на кого поклатимуться функції надання послуги?
– Якщо договір буде розірвано, ми повинні будемо проводити конкурс. Є відповідні вимоги, яким має відповідати нове підприємство.
– Хто підходить під ці критерії?
– В принципі, хто завгодно. Це може бути суб’єкт із будь-якої точки України, який має відповідну ліцензію. Конкурс відкритий – перемогти може кожен з тих, хто в ньому візьме участь.
– Хто міг би у Мені цим займатися?
– Важко сказати. У 2021 році директор «Менакомунпослуги» казав, що вони зможуть. Але згодом багато його працівників пішли служити в ЗСУ, тому зараз, коли в країні іде війна, неможливо щось прогнозувати. Ми не можемо просто так захотіти і розірвати договір. Для цього мають бути вагомі підстави.
– Назвіть кілька причин, через які можна розірвати договір?
– Невиконання умов договору. Але це треба підтверджувати відповідним актом і, переважно, тільки через суд. Ще може бути закінчення договору або згода двох сторін.
– Чому свого часу Менська міська рада віддала послуги на водопостачання і водовідведення приватній структурі? Чим це було зумовлено?
– Ніхто нічого не віддавав. Початок надання послуг ішов паралельно із розбудовою мереж водопостачання по місту. Як я вже казав, у 1960-х роках почали будувати перші мережі, тоді й було створено комунальне підприємство, яке приватизували у 1997 році. А в 2002 році під час роздержавлення комунального майна, ЗАТ «Менський комунальник», яким він став у 2011 році, було переформатовано. Поки діє заключений в 2003 році договір – підстав для проведення конкурсу немає. Якщо його з певних причин буде розірвано або припинено, лише тоді буде оголошено конкурс.
– Скільки разів ТОВ «Менський комунальник» переглядав тарифи починаючи з 2022 року?
– Щорічно. Він зобов’язаний щороку подавати заяву на перегляд тарифів.
– Як ви вважаєте, пропозиції стосовно тарифу економічно обґрунтовані?
– Суб’єкт господарювання надає тариф, як економічно обґрунтований. Міськрада знайшовши неточності в тарифі може вказати на них. Взагалі контроль за ціноутворенням здійснює комісія щодо регулювання цін при держпродспоживслужбі. Тобто, якщо буде виявлено, що ціни економічно необґрунтовані, суб’єкт можуть притягнути до відповідальності. Коли до міської ради потрапляє тариф, він уже є економічно обґрунтованим. Закон говорить про те, що ми можемо затверджувати або економічно обґрунтовані тарифи, або в рамках діалогу шукати компроміс, щоб знизити його на певну частину. Якщо ми не погоджуємо цей тариф тоді, як орган місцевого самоврядування, можемо затвердити нижчий. Наприклад, ми вважаємо, що платити треба не 100 гривень, а 50. В такому разі, різницю, яку подав суб’єкт і тим, що ми затвердили – необхідно буде відшкодовувати з місцевого бюджету. На сьогоднішній день ми підтримали відшкодовування компенсації з бюджету на цей рік 7 гривень, 4 гривні взяв на себе «Менський комунальник» і 8 гривень лягло на споживачів.
– В сусідніх містах та селищах, наприклад, в Корюківці, Сновську, Новгороді-Сіверському, Коропі, тариф на послуги нижчий на 20-40%. Чому так? Від чого це залежить?
– Я не володію такою інформацією. Знаю, що є громади в яких тариф значно вищий, наприклад – Остер. Сам тариф залежить від багатьох факторів: заробітна плата, енергоносії, кількість абонентів. Чим більше абонентів, тим менший тариф. Тому якщо, наприклад, приватні частини водопостачання і водовідведення будуть розширятися, то це призведе до зменшення тарифу. В Сосниці мешканців менше, але кількість абонентів по водовідведенню більша. Спілкуючись із головами громад знаю, що в Козельці водовідведення коштує майже 78 гривень, у Ріпках – взагалі близько 160 гривень.
– Ічня 43, Короп 48, Бобровиця 54, Новгород-Сіверський 60, Городня 70, Бахмач 71, Прилуки, Ніжин, Семенівка – 88, Корюківка 94, Сновськ 97, Сосниця 123. Це цифри тарифів – і водовідведення, і водопостачання.
– Десь більше, десь менше. Це економіка, яка ґрунтується на реальній мережі. Ми хочемо встановити сонячні панелі на водозаборі, що дасть можливість зменшити енергозатрати. Якщо наступного року встановимо сонячні панелі, то на згенеровану кількість сонця буде взято менше електроенергії. Відповідно при розрахунку тарифів товариство обраховуватиме менший об’єм електроенергії, що знизити сам тариф. Або, якщо зросте заробітна плата, то ціна хоча б не зміниться. Щоб зменшити витрати на підйом води, ми встановили чистотники. Проводяться певні заходи, аби стримати зростання ціни. На наступний рік у програмі «Питна вода» ми передбачили звернення до громадських організацій, щоб вони допомогли нам встановити сонячні панелі на водозаборі. Окремо, якщо говорити про тариф на водовідведення, то для нас є критично важливим відновлення місцевих очисних споруд, які вже десятки років не експлуатувалися. Міськрадою було розроблено проектно-кошторисну документацію, де вказано, що вартість таких споруд складає близько 25 мільйонів. На сьогоднішній день очисткою водостоків міста займається філія «Менський сир», від затрат якого залежить ціна на тариф з водовідведення по місту. «Менський сир» дуже довго не підвищував ціну на очистку стоків. У цьому році він повідомив ТОВ «Менський комунальник», що збільшує тариф на очистку. Тривалий час у них була досить символічна ціна – 2 гривні за кубометр, яка не зростала упродовж 10 – 15 років. Проте зараз на підприємстві склалася непроста ситуація, вони змушені підвищувати ціну. Ми зі спеціалістами відділів та «Менським комунальником» намагалися домовитися із власником «Менського сиру» не збільшувати тариф, але збільшення ціни послуг на очистку стоків все ж відбулося, тому новий тариф надавач послуг розраховував з урахуванням здорожчання очистки. Власне через це другим пріоритетним об’єктом, який треба зробити, є реконструкція очисних споруд.
– Чи не розглядається такий варіант, щоб створити в місті нове КП, яке буде опікуватися водопостачанням і водовідведенням, а отже відмовитися від послуг приватного надавача послуг?
– Це можна зробити тільки через конкурс. Ми можемо створювати будь-що, але ця установа повинна бути спроможна. В 2020-2021роках ми розглядали такі варіанти. Зараз ми маємо договір з «Менським комунальником» до 2026 року, тому про це наразі можна не говорити. Якщо дію договору з ТОВ «Менський комунальник» буде завершено, то проводитиметься конкурс, на який може подаватися будь-який суб’єкт. Ми, як ограни місцевого самоврядування, не можемо в конкурсі робити акцент на комунальне підприємство, бо це буде порушенням антимонопольного законодавства. Тому тільки конкурс. Так, можна створити нове комунальне підприємство. А якщо воно не виграє? Крім того, мають бути дотримані певні вимоги до надавача – той, хто подаватиметься на конкурс повинен мати не лише ліцензію, а й відповідний штат працівників, обладнання, техніку. Це також ми враховували у 2020-2021 роках. Зараз в умовах війни важко прорахувати. Ми більше акцентуємо увагу на пошуку можливостей розширити мережу водопостачання. Знову ж таки проєкт зі збільшення кількості мереж з виходом за Червоний міст.
– Чи не можна не піднімаючи тариф, забезпечити ефективну діяльність послуг водопостачання і водовідведення в інший спосіб, наприклад, збільшенням кількості користувачів, стягненням заборгованості з абонентів?
– Що можна зробити? Перше – це збільшити кількість абонентів. Ми будемо розбудовувати мережу і люди стануть долучатися. Раніше створювалися вуличні комітети, які самі будували вулиці, такі як Яблунева, Мічуріна. Вони будувалися і підключалися до мережі водопостачання, це не громада будувала, а люди за власний кошт. Останньою була Яблунева, яка самотужки побудувала значну частину мережі. Друге – це запровадження енергоефективних заходів: чистотників, сонячних панелей, реконструкція каналізаційно-насосних станцій, очисних споруд – це те, що також роками потрібно робити. Але це комунальна власність. І на це потрібні мільйони гривень.
– Є якісь перспективи, щось втішне?
– Зараз працюємо над однією грантовою заявкою. Спробуємо податися на грант, за яким фінсуватиметься реконструкція очисних споруд. Оскільки очисні споруди перебувають на відстані 700 метрів від індустріального парку, а на 2025 рік державою передбачено розбудову інфраструктури індустріальних парків і вона дасть відповідні державні кошти. Очисні споруди працюватимуть не лише на місто, а й на бізнес, який перебуває поруч. Враховуючи це, ми можемо пробувати подаватися на інфраструктурну субвенцію для індустріального парку, яка подається до травня наступного року. У тому мікрорайоні, де розміщені очисні споруди, є промислові підприємства, які могли б ними користуватися. Маємо ще один варіант – фонд державного регіонального розвитку. Звичайно, це конкурси, але поки не буде проєктної документації ми можемо про це лише говорити. Оскільки в нас є проєктно-кошторисна документація на очисні споруди, вже можемо готувати відповідні заявки і чекати, що нас підтримають. Ось вам іще один з варіантів по зменшенню чи утриманню ціни на воду.
– Як проводиться робота з боржниками по водопостачанню і водовідведенню?
– З боржниками проводить роботу ТОВ «Менський комунальник», яке намагається не допускати заборгованості серед споживачів. Крім того, комунальники намагаються встановити максимальну кількість лічильників абонентам. В 2021 році був дуже великий відсоток втрат води, що були пов’язані з відсутністю лічильників на воду в абонентів. Закон вимагає 100% забезпечення абонентів лічильниками на воду, у нас ними забезпечено вже понад 90% споживачів. Великі втрати води ідуть через комунальні колонки, на які ми також ставимо лічильники.
– А що зміниться від встановлення лічильників на колонках?
– Раніше ми не знали, скільки метрів води іде через колонку, а зараз, завдяки лічильникам – знаємо. В 2020-2021 роках було зменшено кількість колонок по місту, але повністю закрити їх було б неправильно, особливо, на літній період. Використання води з колонок входить у тариф абонентів мережі водопостачання і водовідведення. Але тут є людський фактор. Вважаю, що теперішня кількість колонок оптимальна. Чим менші будуть втрати води, тим нижче буде тариф на неї. І навпаки.
Світлана Чичкан, Ольга Довженко, “Місцеві медіа”