Ти пішов, а я лишилась тут,
у розлуки вічному мовчанні…
В невідомий рушила маршрут
в лебединім боліснім ячанні.
Ти далеко, я — чомусь ніде…
Загубилась серед цих ось літер.
Тут кохання сяяння бліде
ще в мені тримає дужий вітер.
Пахне тут мені чомусь полин,
пристрасть ледве жевріє в тумані…
Ти пішов між промінців-стеблин
у червневім цвіркунів сюрчанні.
Ти пішов, а я молю: вернись,
не лишай мене у безнадії…
Озирнись, благаю, озирнись…
Все пітьма… В ній тонуть наші мрії.
05.07.2024 р.
Далі буде…
Шановні читачі! Якщо у вас є вірші, якими ви хочете поділитися, можете надсилати їх на адресу “Менщини” admin@mena.org.ua або в особисті повідомлення на Facebook https://fb.com/menshchyna чи Instagram-сторінку “Менщини” https://instagram.com/menshchyna