Читачі “Менщини” часто цікавляться, чи можна віддавати надлишок овочів у Менську лікарню? Про це та про харчування під час війни ми говорили з генеральним директором КНП “Менська міська лікарня”.
Григорій Разнован: “Ми заключали договори з Національною службою здоров’я України, на наших рахунках були кошти, і перед самим початком війни у нас були проведені тендери на закупівлю. Ми придбали крупи, олію, макарони, – все, що треба. Тому коли почалася війна, у цьому плані ми були готові. Це була закупівля на 3 місяці.
Крім цього, восени наші спонсори (Олексій Бутенко і його господарство, Сергій Костючок з Киселівки, інші фермери, які нам допомагають кожного року) привезли овочів. Тому з харчуванням, з продуктами на початок війни проблем не було.
Потім з Березного привозили курчат, і місцева влада про нас не забувала і забезпечила великою кількістю м’яса (понад 200 тушок). Вони пропонували більше, але у нас елементарно ніде було його зберігати.
Гуманітарна допомога, яка приходила і стосувалася не тільки медичних потреб, а можна було використати у харчуванні, штабом, створеним при міськраді, теж направлялася до нас.
Зараз харчування на добу на людину коштує 15,70 грн. Здавалося б, що можна придбати за такі кошти? Чим накормити людей? Але за рахунок того, що у нас створилися запаси від влади та “гуманітарки”, у нас вийшло, що ми здешевили. Якість харчування не погіршилася, а для лікарні вийшло дешевше.
Коли заключаємо договори з НСЗУ, там прописано, що кошти, які заробила лікарня від НСЗУ, в першу чергу повинні йти на придбання медикаментів для лікування хворих, на харчування і на оплату праці медпрацівників. Те, що залишається, керівник має право використати на придбання медобладнання, зробити якийсь ремонт, ще щось.
Готується майже всім однаково. Колись, при “союзі”, були поділи на столи: 1-й, 2-й, 5-й, до 15-го. Зараз готується однаково. Звичайно, зараз, під час війни, не до жиру. Але я не чув від наших пацієнтів скарг на те, що їжа або несмачна, або не ситна.
Можливо, м’яса не так багато, як хотілося, але воно є. Купуємо рибу, овочі обов’язково є, крупи.
Висловлюю велику подяку старостам округів громади, які навесні долучилися і допомогли морквою, буряком, картоплею, якої трохи не вистачило.
Кількість пацієнтів зменшилася: від 70 до 90 осіб на добу. Раніше було і 200 на добу. Сезонність також впливає. Але зараз люди бояться знаходитися у лікарні. Якщо є можливість отримати консультацію, медичну допомогу від лікаря і при цьому не лягати у лікарню, то люди тут не затримуються. Адже зараз майже кожного дня сирени і ніхто не знає, куди може прилетіти.
Якщо у людей є надлишок свіжих овочів, ми з радістю заберемо. Приносити можна у наш харчоблок. Єдина вимога – щоб ці продукти були максимально чисті, без застосування “хімії”. Якщо люди у селі зберуть, то ми можемо і самі під’їхати і забрати.
Перебоїв із харчуванням не буде, оскільки це жорстка вимога НСЗУ. Якщо якісь перебої із харчуванням, медикаментами, заробітною платою, НСЗУ може це чітко відстежувати. Спочатку вони зроблять нам зауваження, потім можуть навіть розірвати договір”.
