Менщина – Сторінка 2 – Інтернет-видання Менської громади

  • Читати “Менщину” можна через Viber та Telegram

    Для того, щоб отримувати останні новини через месенджер Viber – відкрийте посилання https://invite.viber.com/?g2=AQA9eTJyu6SwTkkQjB%2B6WCUsR%2BuNlOTSmRK0PjuU4tFaSTS1Uau8tQhkqXI7yDSO&lang=ru на смартфоні, де вже встановлено Viber (або спочатку встановіть його) та долучайтеся!

    Для того, щоб отримувати останні новини через месенджер Telegram – відкрийте посилання https://t.me/menshchyna в браузері на комп’ютері або на смартфоні, де вже встановлено Telegram (або спочатку встановіть його).

  • КОНКУРС. Придумайте оригінальний підпис до фото – отримайте поповнення телефонного рахунку

    Фото Романа Боюна https://bit.ly/2XhFjEx

    Для участі у конкурсі потрібно придумати підпис і залишити його в коментарях на сторінці “Менщини” у “Фейсбук” (тільки вони беруть участь у розіграші) https://www.facebook.com/menshchyna/ За підписи, залишені на інших ресурсах, дякуємо, але в розіграші вони не братимуть участі!

    Через тиждень редакція визначить переможця, який отримає поповнення телефонного рахунку на 50 гривень.

    Переможців обираємо за двома критеріями: кількість лайків і оцінка редакції. Переможцем стане дописувач, чий підпис збере найбільше лайків, при цьому буде тематичним, а лайки не будуть містити ознак “накрутки”.

    Даний конкурс задуманий, зокрема, для того, щоб завдяки оригінальним підписам привернути увагу до суспільно-важливих проблем. Тому хочемо подякувати усім учасникам, які залишають коментарі, за участь у даному проекті!

  • МЕНЩИНА ІСТОРИЧНА. Менская земская ремесленная мастерская

    Геннадий Слизов

    В начале 20 века в м. Мена на средства Сосницкого уездного земства была обустроена первая в местечке ремесленная мастерская с задачами начального профессионального обучения населения.

    Размещалась мастерская на усадьбе в пол десятины, подаренной местным сообществом. Состояла из следующих помещений- слесарной мастерской, столярной мастерской, кузницы, конторы, сторожки, никелировочной. Здание деревянное на кирпичном фундаменте. При мастерской имелся отдельный домик-квартира для служащих из двух комнат с кухней. Кроме этих двух зданий имелся сарай под железом на несколько отделений, погреб и трубчатый колодец с водопроводом. Общая стоимость построек – 8 тыс. руб.

    Мастерские были рассчитаны: столярные – на 15 чел., слесарно-кузнечные – на 30 чел. Принимались в мастерскую ученики, закончившие школу и не моложе 14 лет, курс обучения – 4 года.

    Мастерские освещались электричеством, для чего имелась динамо-машина. Здание было построено местным обществом. Общая сумма затрат на оборудование и устройство зданий составило около 15 тыс. рублей.

    Оборотный капитал мастерских по отчетам 1904 г.- 299 руб., проектировалось увеличение до 1000 руб. Все машины и станки приводились в движение керосиновым двигателем.

    Оборудование мастерских:
    – слесарная: сверлильный станок за 400 руб., строгальный станок за 400 руб., два сверлильных станка по 200 руб, токарная самоточка за 560 руб. токарный станок за 150 руб., тиски слесарные- 37 шт. на 560 руб., а также разные слесарные инструменты, книги и пособия на 1400 руб. Никелировочное отделение оборудовано инструментом на 120 руб. В кузнице 4 горна и плавильная печь, общая стоимость оборудования с вентиляторами 620 руб.
    – столярная мастерская: 12 верстаков на 180 руб., набор инструментов для каждого верстака по 150 руб, общий инструмент и пособия на 400 руб., два токарных станка 150 руб.

    Слесарно-кузнечные мастерские занимались ремонтом всевозможных сельскохозяйственных машин, кроме того изготовляли веялки, соломорезки, кроме того выполняли оптовые заказы земских складов на изготовление молотков, бабок для кос, подосков, шкворней, втулок и других частей с-х. обихода.

    Столярная мастерская занималась изготовлением, в том числе на заказ и продажей мебели и деревянных частей сельскохозяйственных машин.
    Ежегодно перед выпуском учеников управа с земским техником проводила экзамен с выдачей свидетельства.

    В 1907 в ремесленной мастерской получил специальность столяра Александр Самойлович Корниевский. По состоянию на 1910 год заведующим Менской земской ремесленной мастерской был Григорий Петрович Коген.

    По состоянию на 1920 года в Мене действовала 1-я профессионально-техническая школа, по всей видимости, открывшаяся на базе мастерских. Председатель школьного совета – Ив. Плаксин.

    Фотография носит иллюстративный характер

  • “Репетитор з англійської для школярів онлайн”, “Куплю картоплю”, “Хто ремонтує холодильники?” та інші оголошення на “Менщині”

    Нагадуємо, що “Менщина” створила загальнодоступну фейсбук-групу “Менщина – Оголошення”

    Долучайтеся https://www.facebook.com/groups/menshchyna.ads/

    Свіжі оголошення:

    – диван б/у (продають)
    – постільна білизна (продають)
    – жіночі сукні (продають)
    – взуття (продають)
    – мопеди з Японії (продають)

    У групі кожен може публікувати оголошення безкоштовно (але не більше одного оголошення за добу).

    Щотижня адміністратори групи робитимуть підбірку найкорисніших оголошень і публікуватимуть її на сторінках інтернет-видання “Менщина”.

    В групі заборонена публікація політичної реклами, а також реклами алкоголю, тютюну, лікарських засобів, БАДів та засобів нетрадиційної медицини.

  • ЩО ТАМ У СУСІДІВ. Корюківських підприємців звільнили від сплати єдиного податку

    На сесії Корюківської міської ради було прийнято рішення щодо підтримки малого бізнесу.

    За ініціативи депутатів міської ради, місцеві підприємці були звільнені від сплати єдиного податку для суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб за квітень, а також приватному підприємству та ФОПам зменшили розмір орендної плати за оренду майна міської комунальної власності.

    Суми єдиного податку, сплачені платниками за квітень 2020 року, зараховуватимуться органами Державної податкової служби у рахунок майбутніх платежів.

    Джерело: Корюківська міськрада https://bit.ly/3cbmNCf

  • Яна Краснова: “Жодного відділення пошти на Менщині не закрили”

    2 роки тому на Україні розпочалася реформа на пошті. Чернігівську область було обрано пілотною у цій реформі.

    Що змінилося за ці роки, “Менщина” дізнавалася у начальниці Менського центрального відділення поштового зв’язку Яни Краснової: “Спочатку було багато невдоволених. Людям не подобаються зміни.

    Зараз звикли. Є свої плюси. Наприклад, жителям хуторів раніше треба було їхати до ближчих сіл, щоб отримати пенсію, газети тощо. Зараз навіть у віддалені хутори їздить машина: платежі приймають, пенсію привозять.

    Жодного відділення у нас не закрили. Всі працюють”

  • Арсен Дідур: “Щодо ситуації у Менській гімназії будемо звертатися до відповідних служб”

    Вчора, 28 травня, у Менському районі з робочою поїздкою був заступник голови Чернігівської обласної ради Арсен Дідур.

    Як повідомив Арсен Володимирович на своїй фейсбук-сторінці, він вивчав проблематику питань, що порушують люди у своїх зверненнях.

    Так, у Макошине – це переформування річки Десна поблизу житлових будинків, до яких вона невпинно підступає. Тому разом з Деснянським басейновим управлінням водних ресурсів і Департаментом екології та природних ресурсів ОДА буде проводитися обстеження даної ділянки та шукатимуться шляхи для припинення процесів розмиву та руйнування берегів Десни.

    У Мені відвідав районну лікарню – обговорювали виклики, що стоять перед медиками в процесі впровадженні другого етапу медичної реформи та проблемні питання проходження карантину.

    Зустрівся з вчителями та членами батьківського комітету Менської гімназії, котрі направили до мене звернення щодо порушень конкурсною комісією порядку проведення конкурсу на посаду керівника закладу. За підсумками зустрічі будемо розбиратися разом з представниками відповідних служб: чи не було під час проведення конкурсу адміністративного тиску, корупційних діянь та чи відповідає сама процедура методиці, визначеній чинним законодавством.

    Зокрема, буде звернення до Менської ОТГ про надання інформації по проведенному конкурсі, направлені листи на ОДА, Обласний Департамент освіти і прокуратуру надати висновки щодо прозорості і відповідності законодавству проведеного конкурсу та його результатів.

    Джерело: https://bit.ly/36C4vJ7

  • Менські танцюристи вибороли призові місця на Міжнародному конкурсі

    20 травня відбувся 4-й дистанційний Міжнародний фестиваль-конкурс “ЗлатаФест” “Золоті таланти України”.

    У своїх номінаціях та вікових категоріях отримали 1 місце – хлопці танцювальної групи Народного аматорського ансамблю “Менщина” за номер “Козацькі розваги”, 1 місце – шоу-група “Самарканд”, номер “Зимова казка” та 2 місце – соло Robot-dance, Андрій Сухенко – учасник танцювального колективу «Барвінок».

    Керівник – Вікторія Кулагіна.

    Джерело: https://bit.ly/2XAtrg4

  • Геннадій Слизов: “Теперь мои многочисленные родственники знают, кто мы, и откуда пошел наш род”

    Геннадій Слизов – автор публікацій на “Менщині” щодо історії нашого краю. Зараз живе у Сочі. “Менщина” вирішила дізнатися детальніше про нашого земляка.

    “Меня часто спрашивают, откуда у меня, большую часть жизни прожившего в России, интерес к истории Украины, Черниговщины, Менщины. Ответ прост – кровная связь с Украиной, которая не прерывалась на протяжении всей моей жизни.

    Моя мама, Мария Ивановна Падалка, родилась в Величковке в 1929 году. События 30-х и сороковых годов не пощадили ее семью: раскулачивание и осуждение ее отца, Ивана Ульяновича Падалка, в 30-е годы, вынужденный уезд в Белоруссию, гибель родителей во время войны.

    Шестерых осиротевших сестер и братьев взяли на воспитание родные сестры маминого отца: Стефанида Ульяновна Шупик, Мария Ивановна Тимошенко, Ганна Ульяновна Трусенко, жившие в Величковке и Киселевке.

    С момента моего рождения, а декретный отпуск в 50-е годы был всего 35 дней, моими няньками в разное время были мамины сестры: родная сестра Лариса, учившаяся в Чернигове, двоюродная сестра Нина Шупик из Величковки, сестра деда Ганна Ульяновна.

    На протяжении трех лет баба Галя не просто нянчила меня, а отдавала всю свою любовь. Зимой она жила у нас в Бресте, весной увозила меня в Киселевку. Украинский язык с киселевским диалектом был моим вторым.

    Каждый год школьные каникулы я проводил в Величковке и Киселевке, куда каждое лето съезжались уже жившие в разных городах мамины братья и сестры.

    К сожалению, наш интерес к глубокому изучению родословной как правило приходит с возрастом, когда уходит старшее поколение. Я очень благодарен маме, которая своими рассказами о родне, о событиях своего детства способствовала возникновению у меня интереса к генеалогическим исследованиям. Еще при жизни мамы я стал записывать ее воспоминания.

    Года три назад, когда появилась возможность ознакомиться с архивными документами Черниговского архива, я стал вплотную изучать исповедные ведомости и метрические книги церквей, ревизские сказки. Поиск велся по фамилиям Падалка, Крук, Богомолец по селам Величковка, Ольшаное, Домашлин, по г. Мена и г. Сосница. На основе накопленной информации сложились козачьи родословные Падалка с 1718г, Крук с середины 18 века, мещан Богомолец с 1834 года.

    По ходу накопления материалов по родословным пришло осознание необходимости изучения истории сел, быта и традиций жителей.

    Возник краеведческий интерес к селам бывшего Сосницкого уезда. Источником стали электронные ресурсы России и Украины, в частности труды по истории Украины, опубликованные в 18-19 веках. Это «Описание Новгород-Северского наместничества 1779-81гг», труды А.Лазаревского, материалы журнала «Киевская старина», издания «Черниговские епархиальные известия». Очень интересные материалы по истории Менщины публикуются в журнале «Северянский лiтопис».

    И, конечно же, основным источником ранних козачих родословных являются издания «Присяга Черниговского полка 1718г» и «Ревизия Черниговского полка 1732г.»

    Конечно, то, чем я занимаюсь –любительская генеалогия и любительское краеведение. К сожалению, до сих пор не удалось ознакомиться с документами Генеральной описи Левобережной Украины 1765-1769г.г, хранящейся в центральном государственном архиве Украины – фундаментальным историческим документом по истории козачества и сел. Именно в этом – в удаленности от архивов, наверное, и самая главная трудность в работе. И, конечно же, нехватка времени, которого катастрофически не хватает.

    Но все это компенсируется результатами моих скромных исследований. Теперь мои многочисленные родственники знают, кто мы, и откуда пошел наш род”

    Фото 1 – Ульян Иванович Падалка (1865-1931) с младшей дочерью Параской и зятем Иваном Кутник
    Фото 2 – дед и бабушка Иван Ульянович Падалка и Ганна Прокопьевна слева, 1923 г.
    Фото 3 – с бабушкой Ганной Ульяновной Трусенко, Киселевка, 1962 г.
    Фото 4 – Величковка, начало 60-х. На подворье Степаниды Шупик
    Фото 5 – встреча потомков Падалка, Крук, Богомолец, Величковка, 2019 г.