Олексій Прищепа: “Ми їздимо не куди схочемо, а туди, де нас просять допомогти”

Менщина
Менщина

Олексій Прищепа: “Ми їздимо не куди схочемо, а туди, де нас просять допомогти”

Андрій Гапон

Нещодавно на фейсбук-сторінці Світлани Федорченко, вчительки Феськівської школи, з’явилися фото, де діти показують овочі, які вони принесли для бійців АТО https://goo.gl/DcPK1y. Свою думку стосовно такої допомоги та забезпеченості української армії висловив ветеран, начальник відділу освіти Менської міської ради Юрій Мишкін. Він запропонував ці овочі віддати в шкільну їдальню, оскільки зараз армія повністю забезпечена. За його словами, збирати капусту з дітей – це пропаганда злиденності нашої армії https://goo.gl/7h67hv. Думку колишнього учасника АТО не розділяє місцевий волонтер Олексій Прищепа, який дав свій коментар стосовно цього питання:

  • Ми їздимо не просто покататись і не куди схочемо, а туди, де нас просять допомогти. Перед виїздом ми дзвонимо, чи нам дзвонять, і конкретно кажуть, у чому дійсно є потреба. Нещодавно, наприклад, подзвонили і попросили картоплі і свічок для окопів.

В принципі, держава дає нормальну зарплатню атовцям. Згоден, але ж не треба забувати, що вони під кулями – це раз, і у кожного є сім’я – це два. І не завжди, і не у кожного є змога піти щось купити. А якщо їм ще піднімуть зарплатню, то тоді можна і танк купувати?

Ну, попросили хлопці капусти. І не тому, що це якийсь делікатес, а щоб якось урізноманітнити харчовий раціон. Останній раз дівчата з Максаків нашинкували 15 відер капусти, ми відвезли, і її у нас розібрали аж бігом. Це не означає, що там їсти нічого, є і тушонка, і інші продукти. Ну приїлась вона їм, привезли капусти, що тут такого – не розумію. Ніхто у дітей капусту не забирав, і приносити не примушував.

Те, що хтось побачив у цьому позор армії, це його думка. Я тут ніякого позору не бачу. Ніхто не каже, що солдати голі, босі і голодні. Ми лише підтримуємо і допомагаємо. Можливо там, де був Юрій Мишкін, дійсно все і у повному обсязі є, я не знаю. Я кажу лише за те, що бачив власними очима і що говорять мені атовці. Останній раз, коли ми їздили туди, у нас і одяг побрали, зокрема, ті хлопці, які постійно займаються ремонтом техніки. Навіть ганчірки просили.

Часто просять автозапчастини, останній раз, наприклад, автомобільну аптечку. Машини там є і волонтерські, на балансі ЗСУ не стоять. Де брати ті запчастини, знову самим купувати? А ці машини перевозять ще більше поранених, ніж державні. Простіше волонтерам привезти ті запчастини, ніж просити у держави і пояснювати, де взялася та машина. Так говорять хлопці, я нічого не видумую.

Повернуся до капусти, задів мене той коментар. Дитина несе ту капустину і, можливо, думає, що там десь солдат, який захищає нашу країну, отримає від мене невеличкий подарунок. А тоді читає в інтернеті: “воїни не голодують, несіть капусту у школу”. Я вважаю, що таке треба не зараз писати, не в цій ситуації точно. Тоді дитина приходить додому і каже, що вже не треба, там все нормально. І батьки, що подумають – що волонтери брешуть? А ще говорять, що у нас патріотизм на нулі…

Завантажити ще...
Ділися важливим, став запитання, обговорюй з редакцією! Надіслати повідомлення