Працівники міліції майор Микола Пилипович та лейтенант Петро отримують спецзавдання від Київського керівництва: їхати в далеке село полювати на відьом. Чоловіки під прикриттям вигадують легенду, ніби вони дослідники інституту народної творчості приїхали збирати давні казки, легенди, бувальщину та дані про відьом аби написати книгу.
Оселившись у вчительки Тетяни, міліціонери переконують її, що приїхали з інституту аби написати книжку. Через деякий час жінка ділиться з постояльцями деякою інформацією про відьом, замовчуюючи найголовніше.
У лейтенанта міліції під прикриттям Петра закохуються дві місцеві дівчини: поштарка Наталка та юна дочка парторга Леся. Дівчата влаштовують полювання на гостя змагаючись, хто швидше його приворожить, проте не встигають — у гру вступає третя.
Які пригоди чекають на мисливців на відьом? Чи сміятимуться й надалі міліціонери з розповідей про ворожок і знахарок? Чи вдасться дослідникам впіймати хоч одну ворожку на гарячому? Чи встигне одна з жінок накласти на лейтенанта смертельний приворот і чи вдасться Миколі й Петру вибратися із зачарованого місця та повернутися до колишнього життя?
Усі відповіді на питання можна знайти у книжці, взявши її у Менській публічній бібліотеці.
Київ: Гамазин, 2020. – 288 сторінок.
Ольга Довженко, “Місцеві медіа”