НАША ЛІТЕРАТУРА. “Ніхто й ніколи”, Валентина Михайленко
Наш час. Юна співачка Люда, гордість та окраса провінційного містечка, переможниця обласних та районних пісенних конкурсів мріє присвятити своє життя музиці, але матір категорично проти.
Після власного випускного Люда йде зустрічати коханого Романа на станцію, куди він прибуває останньою електричкою. По дорозі її зустрічає авто, в яке дівчина сідає без вагань, адже там свої, там безпечно. До станції вона так і не дістається.
На ранок Люду знаходять непритомною з розбитою головою на околиці містечка. Місцеві лікарі роблять усе можливе, але стан дівчини критичний — вона в комі, а транспортування в область навряд чи перенесе. Крім того виявляється, що дівчина вагітна, чим шокує рідних та близьких.
Підозри на замах у вчиненні злочину падають на коханого Люди, адже стає відомо, що він просив дівчину позбутися дитини. Згодом у справі з’являється ще один фігурант, таємно закоханий в артистку, який міг помститися за те, що дівчина обрала іншого. А потім випливає і третя особа, яка бажала красуні зла.
Хто ж відправив Люду в кому: коханий чи таємно закоханий в неї меценат? Чи прийде дівчина до тями? І якщо їй пощастить вижити, чи залишиться в її житті місце для кохання та втілення мрії?
Життєва історія сповнена не лише фактами про життя Люди й Романа, в ній переплітаються долі Людиних подруг, знайомих, мешканців містечка. Кожна історія змушує задуматися над життям і його цінностями.
Книгу можна взяти для прочитання в Менській публічній бібліотеці.
Чернігів: ПКФ “Ранок”, 2010. – 248 сторінок.
Ольга Довженко, “Місцеві медіа”