СОНЦЕ СОСНИЦЯ
Кохаєм в юності палкіше і лиш, зважаємо на те,
що почуття це найгарніше задовольнить нас, і
зросте. Та задоволення безмежне, приносить й
близькість не завжди, якщо кохання те не
справжнє, його тобі не зберегти.
Хто ж прагне, зберегти кохання, той мусить
завжди пам’ятать, що лиш від щирості
зростання й уміння душу відчувать. Коли ж
душі не відчуваєш, та прагнеш щирим буть завжди,
то відпусти її назавжди, якщо не впевнений в собі.
Все справжнє легко не дається, пізнаєш істину в
житті, Якщо ж кохання прагне серце, то не
соромся в почутті. Отримувати кожен може та
дарувати почуття, лиш зможе той, хто зрозуміє,
що має в серці відчуття. Ті відчуття, якщо
взаємні, кохання справжнє принесуть, взаємні
прагнення і мрії, в закоханих, сім’ї –є суть.
—
Нагадаємо, ви можете присилати свої літературні твори на адресу редакції https://mena.org.ua/m/