Дмитро Казіміров
А тепер звернемося до відомостей про господарство монастиря (дати на документі немає) та «деревни» Максаки (укладена в листопаді 1767 р.)
Обитель знаходилася на невеликому підвищенні поблизу Десни, в оточенні боліт та лугів. Загальна довжина кам’яної огорожі становила близько 250 сажнів (540 м). За підрахунками фахівців, у межах фортечних стін його територія утворювала майже правильний прямокутник 115 х 140 м. Всередину можна було потрапити через браму в західній стіні, над якою височіла монастирська дзвіниця. Вона була розташована на одній осі зі Спасо-Преображенським собором.
️Цей мурований храм поєднав риси кам’яних церков князівської доби та впливи західного бароко. Вважається, що саме за його зразком будувався Троїцький собор у Чернігові (1679−1695). Собор був тринавним, днобанним з двоярусним притвором, увінчаним двома вежами з банями. Разом з центральною та двома декоративними маленькими банями обабіч апсиди, вони створювали враження п’ятиверхого храму. У вежах містилися сходи, якими піднімалися на хори. На них були влаштовані два бічні вівтарі «первомученика архидіякона Степана» (з правої сторони) та Успіння Богоматері (з лівої).
️Трапезна Введенська церква стояла на південний схід від собору, була однобанною та двоповерховою. Внизу розміщувався теплий храм в ім’я Введення Богородиці, а вгорі – холодна церква Вознесіння Господнього.
На фото: Спасо-Преображенський собор. Фото поч. ХХ ст.
Джерело: http://bit.ly/34YAUYB