Матеріал Менського районного краєзнавчого музею імені Покотила
У 30-х роках у селі було побудовано сільський клуб, з’явилося кіно. У 1934 силами місцевих вчителів було ліквідовано неписемність. Особливих зусиль у цій справі доклав вчитель Якимович Федір Михайлович. У 1934 році в селі було відкрито семирічну школу.
У сільському магазині з’явилися радіоприймачі та велосипеди, а в клубі драмгуртківці майже кожної неділі ставили п’єси.
22 червня 1941 року об 11 годині ранку по радіо пролунала звістка про початок війни. 23 червня село проводжало перший загін осьмаківців на фронт, а через місяць на фронт пішли всі чоловіки. У селі залишилися жінки, діти і старі, які евакували колгоспну ферму – отари овець та свиней.
7 вересня 1941 р. німці ввійшли в село. У селі був утворена поліцейська дільниця. Старшим поліцаєм був Кожедуб Василь, а потім Чуб Митрофан Пилипович.
З фашистського полону було забрано 30 чоловік, 6 чоловік було убито. Дейко Степан Захарович, Песоцький Зосим, Фесенко Адріян загинули в гестапівських катівницях в Мені.
18 вересня через село пройшли останні загони окупантів, пограбувавши багато селянських родин. 19 вересня 1943 року о 16 год. у село ввійшли частини Радянської армії.
Після визволення почали відроджувати тваринницьку ферму, роботу сільського клубу. 78 чоловік повернулися додому з бойовими орденами і медалями.
Джерело: https://bit.ly/3FM0faa